Чому Спас не яблучний, медовий, горіховий — пояснює церква

У серпні віряни святкують доволі багато релігійних свят. Серед них три Спаси, а також свято пророка Іллі, мироносиці рівноапостольної Марії Магдалини, благовірних князів Бориса і Гліба, Успіння праведної Анни, Матері Пресвятої Богородиці, великомученика і цілителя Пантелеймона, сімох мучеників Маккавеєвих, Успіння Пресвятої Богородиці.

З різних причин у народі їх називають по-своєму. Наприклад, "літньої" Анни, "першого", "другого" і "третього" Спаса, "першої" Пречистої тощо. До назв також часто додають назви фруктів чи рослин, які освячують. Православна церква ж пояснює як свята називати правильно.

Народні "три" Спаси — це зовсім різні три релігійних свята, не пов’язаних між собою ані хронологічно, ані географічно, ані змістовно. Єдине, що між ними спільного – це постать нашого Спасителя Господа Ісуса Христа, на честь якого ці свята встановлені,

- пояснює церква.

Ось які назви "трьох" Спасів правильні:

• 14 серпня — Винесення чесних древ животворчого Христа Господнього;
• 19 серпня — Преображення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа;
• 29 серпня — перенесення з Едеси до Константинополя нерукотворного образа Господа Ісуса Христа.

Тому Спас, тобто Спаситель Господь наш Ісус Христос, не може бути медовим, яблучним, горіховим, хлібним чи полотняним… Відзначаймо ці великі свята, дізнаваймося і розуміймо, що саме, чому і для чого ми святкуємо,

- закликає церква.

Також православна церква нагадала, що на серпень припадає Успенський піст, який за церковним уставом прирівнюється до Великоднього посту.