Допомагати людям – гарна місія, але й складна: як Food for Ukraine підтримує українців

Підтримувати та допомагати українцям, які опинились у скруті – це головна місія благодійного фонду Food for Ukraine. За понад 2 роки роботи волонтери допомогли тисячам людей.

Для багатьох продуктові пакунки від Food for Ukraine стають справжнім порятунком, для інших – це ще й прояв доброти і віра в те, що про них дбають, про них не забули.

Як вдається реалізовувати такий масштабний благодійний проєкт та з якими труднощами стикаються волонтери – редакція Люкс розпитала у керівника благодійного фонду Food for Ukraine Неріуса Удренаса.

Food for Ukraine – це надійна опора для соціально-незахищених верств населення, які так потребують допомоги. Розкажіть, будь ласка, з чого все починалось. Як з’явилась ідея створити фонд?

Події 24 лютого 2022 року застали усіх зненацька та повпливали на кожного з нас. Зокрема, у Литві люди одразу почали обмірковувати, як можна допомогти Україні. Тоді Раймондас Туменас, який є головним бенефіціаром мережі супермаркетів NOVUS, відреагував на цей запит. За роки роботи він вибудував не лише успішну компанію з великим власним імпортом, але й потужну логістичну мережу.

Тому відбувся такий симбіоз досвіду роботи з постачальниками продуктів і бажанням допомагати тим, хто опинився у скруті. Ми обрали саме той сектор, який добре знаємо. Тут точно у нас є розуміння, як правильно працювати, як все організувати, як домовлятись про постачання. І зрештою, хто, якщо не ми, мав це робити?

Саме так і з’явилась ідея, як можна наші знання і зв’язки перетворити на масштабний проєкт, націлений на допомогу українцям – Food for Ukraine.

Ми зв’язалися з волонтерами, які проживали в Україні. Люди швидко відгукнулись, і так ми сформували команду однодумців довкола потужної ідеї.

4 березня 2022 року наш фонд Food for Ukraine офіційно почав свою роботу. Але це лише формально, адже з перших днів повномасштабного вторгнення ми завантажували цілі фури продуктами та завозили їх на склад NOVUS. Після запуску роботи фонду всі продукти сортували, формували з них продуктові набори та розвозили українцям, які потребували допомоги.

Важливо, що ми повністю розмежували нашу благодійну діяльність від комерційної. Тому на полиці NOVUS не потрапляли продукти, які призначені для допомоги українцям. Це два різні потоки постачання, які не перетинаються на складах.

Зрештою благодійна ініціатива, яка по суті розпочалась із хаоса перших днів війни, перетворилась на налагоджену систему, що допомагала незахищеним верствам населення уникнути голоду. І все це завдяки людям, які долучились до Food for Ukraine.

Благодійний фонд Food for Ukraine надає допомогу людям завдяки великій підтримці меценатів. Як Вам вдається залучати їх до співпраці?

Раймондас Туменас особисто телефонував друзям, партнерам по бізнесу, постачальникам, і вони донатили чи надавали іншу підтримку для Food for Ukraine. Це були різні підприємства з Польщі, України та особливо Литви, зокрема, компанії, які виготовляють солодощі, продукти швидкого харчування, олію, серед яких – Kernel та Cargill. Це великі донори, які надають чималу допомогу українцям, за що ми дуже вдячні.

Також нам вдалось налагодити співпрацю з фондом Buddhist Tzu Chi Charity Foundation, який став нашим постійним партнером. Його заснувала буддійська черниця у 1966 році. Вона вірила, що можна об’єднати цілу велику спільноту для збору пожертв та допомоги іншим. Зараз ця організація працює у понад 100 країнах світу, а її учасниками є 10 мільйонів людей. Особисто мене це дуже вразило.

Buddhist Tzu Chi Charity Foundation не мають свого відділення в Україні, а тому через нас надають велику допомогу. Ми ведемо роботу фонду прозоро, відкрито показуємо всі звіти та проходимо перевірки PricewaterhouseCoopers PwC. Тому такі великі донори, як Buddhist Tzu Chi Charity Foundation, нам довіряють.

Це дає віру в майбутнє. Адже гуманність, людяність переможе. Україна – на боці добра. Нелюди ніколи не виграють у війні проти добра, вони лише в одному моменті можуть зробити щось погане, але в довгій перспективі програють. Бо добро має перемагати.

Ми маємо історії, коли надана допомога не була такою масштабною, однак розчулювала до сліз. До прикладу, на рахунок нам надійшов донат – 1,5 євро. Цю пожертву зробила дитина, якій лиш виповнилось 18 років. Він сам тільки ставав на ноги, не мав великих ресурсів, але вирішив допомагати іншим.

Другий приклад – це мама дівчини, з якою я колись навчався. Вона майже сліпа, але досі в’яже. Ця жінка мені зателефонувала і сказала: "Я не можу сидіти, склавши руки. У мене є шкарпетки, зв’язані власноруч, відвези їх українським солдатам чи пенсіонерам, які зараз виживають без електрики і тепла". Ці душевні історії показують, як люди хочуть допомогти українцям усім серцем, як вони їх підтримують.

Хто може матеріально допомагати – донатить на різноманітні фонди, а хто не має таких ресурсів – знаходить спосіб, як можна по-іншому показати свою солідарність та підтримку. І це дуже цінно.

Литва загалом дуже об'єдналася в допомозі Україні, за що хочеться подякувати.

Так, Food for Ukraine допомагає продуктами, бо ми добре знаємо, як закупити той самий товар за собівартістю або ж ведемо перемовини і можемо отримати щось безплатно. Відтак за одну суму грошей ми можемо доправити більше продуктів на потребу людей, аніж це міг би зробити хтось без досвіду у цій сфері.

Але є багато інших литовських фондів, які допомагають збирати на дрони або інші потреби України. За різними опитуваннями, близько половини населення Литви постійно бере участь у різноманітних зборах.

Для людей, які не займаються волонтерством, може здаватись, що це проста справа. Чи були у фонду етапи, коли активна підтримка згасала?

Таких етапів у Food for Ukraine не було. Ми розуміємо відповідальність, яку на себе взяли, та робимо все для того, щоб допомога постійно і регулярно надходила українцям.

Коли ж виникають труднощі, шукаємо різні виходи із ситуації. Наприклад, звертались до медіа, щоб ті безплатно показали ролики фонду із закликами не бути байдужими. Також інколи доводиться мислити креативніше та не обмежуватись тою співпрацею, яка вже є. До прикладу, залучати бізнеси, що займаються парковками. Щоб коли людина залишає своє авто на стоянці, отримала ще опцію задонатити нашому фонду.

Крім цього, ми маємо постійних донорів, які забезпечують нам стабільність.

Лиш зі сторони може видаватись все просто: подзвонили і отримали великий донат. Але ми всі розуміємо, що люди можуть втомлюватись від надання допомоги іншим, сили вичерпуються і десь у когось опускаються руки. Тому робота команди Food for Ukraine полягає в тому, щоб завжди бути в контакті з меценатами, добирати момент і правильну подачу для інформування щодо роботи фонду, заохочувати їх у допомозі Україні. А це справді щоденна і копітка праця.

Food for Ukraine надає допомогу тисячам українців, доставляючи їм продукти та речі першої необхідності. Зокрема, Ви особисто також берете участь у передачі пакунків. Які історії з таких поїздок Вам найбільше запам’ятались?

Допомагати людям – це гарна місія. Але водночас неймовірно складна. Скільки емоційного навантаження є в цій справі! Тому велика вдячність тим волонтерам, які постійно доправляють продукти і не зупиняються. Вони вбирають у себе весь біль, але продовжують свою працю.

Я також неодноразово бував в Україні за час війни, особисто розвозив і передавав продукти людям. Завжди найбільше западають у серце історії, пов’язані з дітьми.

Зокрема, ми надаємо допомогу і вагітним жінкам, які залишились одні. Нерідко вони мають ще й дитину з ДЦП чи іншими хворобами, що заважають повноцінно розвиватись. Ці матері з усіх сил дбають про них, однак не можуть сповна забезпечити всім необхідним, адже влаштуватись на роботу в таких умовах неможливо.

Ще одна історія, яка назавжди запам’ятається – це пенсіонери, яким ми доправляємо продуктові набори. Чоловік прикутий до ліжка, а жінка – майже втратила зір. Їхні два сина на фронті отримали поранення, лікуються в госпіталі та не можуть дбати про батьків. Наші продукти для них – життєво-необхідні, адже без цього на мізерні виплати подружжю просто не прожити.

Всі історії дуже різні. Ми бачили зруйновані будинки, понівечені долі, самотність і біль.

Складно навіть уявити, скільки надходить заявок до фонду. Як у Food for Ukraine розприділяють ресурси між тими, хто просить допомогу?

Ані Food for Ukraine, ані NOVUS не мають доступу до державних баз, де міститься інформація про соціально-незахищених людей. Тому ми маємо налагоджену роботу з партнерами, зокрема, Подільським відділом Червоного Хреста та фондами із Харкова, які співпрацюють з муніципальними відділами, державними органами влади тощо. Волонтери допомагають нам визначати і формувати списки отримувачів допомоги.

Важливо розуміти, що для одних українців наш пакунок не мав би жодного значення, адже людина може собі дозволити піти в магазин і придбати необхідні товари. Але є дуже велика частина населення, значно більша, ніж нам здається, яка потребує ці пакети з продуктами. Саме для них і спрямована наша допомога – тим людям, які опинились у скруті та можуть не потрапити у списки, кому надходить інша поміч.

Для таких українців це можливість виживати і забезпечувати себе їжею. Тож наша копітка робота стає не просто пакетом із товарами, а справді суттєвою і значущою допомогою.

При цьому ми не обмежуємось Києвом та Київською областю, де працює NOVUS. Фури з допомогою від Food for Ukraine їдуть у прифронтові зони, де люди живуть у критично-складних умовах. Зокрема, ми надаємо допомогу Харківській області, яка щодня потерпає від атак.

Як Ви вважаєте, які найбільші потреби українців зараз, у передзимовий період?

Влітку ми можемо постачати ягоди і фрукти, щоб люди отримували необхідні корисні речовини з раціоном. А взимку формуємо списки з більш калорійними продуктами.

Також ми зважаємо на енергетичну ситуацію в Україні. Враховуючи можливі блекаути, пакети допомоги містять продукти, які можна зберігати без холодильника. Зокрема, це різноманітні крупи, олія, печиво та солодощі, консерви, каші швидкого приготування.

Крім цього, багато українців живуть у прифронтових зонах, де немає змоги гріти чи готувати щось. Тому у кожному нашому наборі є також продукти, які можна споживати без термічної обробки чи розігріву.

Та Food for Ukraine – це не лише допомога продуктами. Ми приходимо до людей, слухаємо їхні історії, поділяємо їхній біль, показуємо свою підтримку у складні моменти – і це важливо. Адже кожному незалежно від віку треба розуміти, що про нього не забули, про нього дбають.

Це цінно і для волонтерів: розуміючи проблеми цих людей, ми можемо оцінити, яка допомога зараз для них найбільш актуальна. А таку інформацію можна дізнатись виключно під час особистих діалогів з людьми.

 

Це дуже надихає, адже не зважаючи на ситуацію в країні, обстріли, непрогнозованість сьогоднішнього дня Food for Ukraine продовжує свою роботу не лише дистанційно, але й на місцях. Розкажіть, будь ласка, які у Вас плани на найближчий рік?

Я вважаю, що наш фонд від початку і досі є однією з найефективніших організацій з допомоги українському населенню. Станом на вересень 2024 року, Food for Ukraine доправив до України 107 вантажних машин, заповнених продуктами харчування. А це понад 2 150 000 кілограмів продукції на суму в понад 105 мільйонів гривень. І це ще не кінець.

Я впевнено можу сказати, що ми продовжимо свою роботу. Вірю, що невдовзі в Україні закінчиться війна, і люди повернуться до мирних буднів та зможуть самі себе забезпечувати. А поки цього не сталось, ми будемо надавати допомогу українцям стільки, скільки знадобиться.