Ексклюзив: Олена Шоптенко про родину, зіркову хворобу, плани і славу
Уперше країна почула ім'я Олени Шоптенко в 2006 році. Тоді 19-річній дівчині вдалося підкорити паркет проекту "Танці з зірками" і привести до перемоги Володимира Зеленського. У 2018 році Олена повернулася на паркет шоу в ролі хореографа. Для неї будь-яка можливість танцювати - задоволення.
Олено, що найбільше на вас вплинуло в житті та кар’єрі?
- Мабуть, те, що я все життя займалася спортом. Це вплинуло на мій характер, на те, які зараз у мене принципи.
Життя нас постійно ставить перед вибором. Який вибір був найскладнішим для вас? І чи вплинув він на майбутнє?
- У житті траплялося чимало моментів, коли треба було обирати. Такі непрості ситуації кардинально міняли мій напрям. І я не раз переконувалася, що правильно обирала, адже все складалося саме так, як потрібно.
Пам’ятаєте, коли вперше вас упізнали на вулиці?
- Звісно, я добре закарбувала в пам’яті той момент. Це було після грандіозного фіналу першого сезону "Танців з зірками" (1+1), за яким стежила вся країна. Наступного дня я пішла в банк у справах. Усі працівники мене здивовано розглядали. Було дико й незрозуміло, чому в них така реакція. І хоча тоді я не усвідомлювала, що відбувалося, саме той момент став дуже показовим для мене. Здається, його ніколи не забуду.
Переживали зіркову хворобу?
- Звичайно. Абсолютно у всіх буває зіркова хвороба. Хтось її переживає довше, а хтось – швидше. Я не виняток. Правда, у мене вона була короткою. На щастя, вистачило глузду усвідомити, що все закінчується, зокрема і популярність. А от люди, з якими працюєш і спілкуєшся, - назавжди. Тому для мене головний не статус, а те, настільки добре ти справляєшся зі своєю роботою. Якщо виконуєш її гарно і добросовісно, то неважливо - популярний чи непопулярний. Ти професіонал.
Можете назвати себе зіркою українського шоу-бізнесу?
- Я не люблю такого визначення. Мені воно здається занадто пафосним. У наш час уже не існує такого поняття, як "зірки". Суспільство настільки виросло, що ось ця недосяжність до зірок просто зникла. Знаменитості зараз дуже щирі і відкриті. Особисто я не можу назвати себе "зіркою". А те, що мене знає трохи більше людей, аніж інших, - результат праці, хоча й без везіння не обійшлося.
Чим вимірюєте успіх і чи можете назвати себе успішною людиною?
- Мені складно називати себе успішною людиною, тому що весь час намагаюся не зупинятися. До речі, я досить самокритична. Не просто говорити собі, що чогось досягла чи щось маю. Постійно намагаюся йти вперед і робити те, що приносить задоволення. Тому навіть не задумуюсь над таким поняттям, як успіх.
У вас дуже щільний графік. Як ставитеся до часу?
- Досить серйозно. Час дуже швидко закінчується і, на жаль, не повертається. Його треба цінувати, тому намагаюся використовувати раціонально. Що стосується роботи, то виконую її швидко і чітко. Мабуть, у знаки дається те, що багато років працювала в прямих ефірах. Там час у тебе особливо обмежений. Маєш лише тиждень на підготовку. Тому стараюся глибоко вникати й одразу стилізовано мислити, бо немає часу розтягувати задоволення. Проте вважаю: у спілкуванні з рідними обмежувати час не потрібно. Сім’я заслуговує на максимальну кількість часу.
Перші місяці материнства були складними для вас?
- Як і багато жінок, які вперше стали мамами, я відчувала страх. Боялась щось зіпсувати і зробити неправильно. Але найбільше лякало те, що абсолютно не розуміла маляти. Воно кричить, а ти тями не маєш, через що. З часом я, звісно, почала розпізнавати плач сина. Тож і це ми пережили (посміхається).
А чого вчить вас чоловік?
- Мій чоловік – це моя опора, родина. Кохана людина, яка подарувала дитину. Мабуть, він навчив мене жити у всіх сенсах цього слова.
Цього року у "Танцях з зірками" ви спробували себе в ролі головного хореографа. Де вам цікавіше – в ролі учасника на паркеті чи все ж таки в ролі хореографа?
- Знаєте, для мене це не вперше. На посаді хореографа проекту була енну кількість разів. Навіть більше скажу: останні сім років така роль була для мене звичнішою, аніж роль учасника. Минулого року на паркеті "Танців з зірками" відбулося моє повернення як танцюриста. Але якщо відверто, то більш звично бути хореографом. З одного боку - так простіше, зручніше. Хоча з іншого – виходити на паркет і хвилююче, і цікавіше. Створюючи постановку для когось і для себе, відчуваєш зовсім різне. Проте останнє, мені здається, складніше. Тому я не можу сказати, що десь мені краще. І так, і так добре. Але це не межа. У майбутньому на мене чекають нові ролі, які буду вивчати і розвивати в собі.
А що це за ролі? Уже маєте конкретні плани після "Танців з зірками"?
- Я так довго працювала на когось, що дійшла висновку: хочу мати щось своє. Нехай маленьке, але своє, щоб воно приносило користь і згодом переросло у великий проект. Також планую поновити "GeomeTHREE", який поставила на паузу під час вагітності.
Олено, цікаво, а якби у вас була можливість, то кого б із голлівудських зірок ви хотіли навчити танцювати?
- Для мене важливі саме людські риси. Я вірю: якщо люди сходяться емоційно, характерами, то все виходить на найвищому рівні. Дуже складно працювати з тим, хто тебе не розуміє. Мотивація залежить від того, з ким ти працюєш. Що стосується голлівудських зірок, то будь-хто з них настільки підготовлений, що одне задоволення працювати. Мені ж надзвичайно імпонує Кіану Рівз. Він достатньо простий і не корчить із себе суперзірку.
А якби вам довелося виконувати танець за життя, то який би обрали?
- Серед бальних танців є пасодобль. Танець протистояння і змагань. Із самого початку своїм характером і всіма рухами він відображає боротьбу. Тому якби в мене колись був танець за життя, то обрала би пасодобль.
Танці з зірками 2018 - Ахтем Сеітаблаєв і Олена Шоптенко - пасодобль: