Головні причини, чому нам хочеться возз’єднатися з колишніми
Розрив завжди викликає негативні емоції, навіть якщо це було твоє рішення або якщо ви розійшлися мирно. Таке вже життя. Але з плином часу ми все одно повертаємося думками до минулих стосунків. Пояснюємо, чому це відбувається.
У романтичному фільмі "500 днів літа" дуже добре обігруються всі емоційні етапи людини після життєвих змін. У випадку головного героя — це розрив стосунків.
Після розставання з дівчиною герой проходить заперечення, злість, торг, депресію і прийняття. Ми не будемо заглиблюватися в суть сюжету, а просто зупинимося на тому моменті, коли персонаж Джозефа Гордона-Левітта застряг у минулому і марив возз’єднанням.
Здається, ця ситуація знайома кожному, бо в рідких випадках ти одразу забуваєш людину після того, як ви розійшлися. То чому ж нам іноді хочеться повернутися до колишнього або колишньої? На це є декілька причин.
Любовна залежність
Іноді ми стаємо залежними від партнера, з яким були пов’язані наші самооцінка, настрій, плани на майбутнє. Нам здається, що поки партнер поряд — усе буде добре, але коли він йде, ми відчуваємо себе розгубленими. Наше звичне джерело щастя та опори зникає, і це дійсно важко. Через це й виникає бажання повернутися, аби знову відчути безпеку.
Нестача гормонів
Коли ми закохані, мозок виділяє гормони радості — дофамін і серотонін. Поруч з коханою людиною вироблення цих гормонів посилюється, тому мозок звикає до цього, тож після розриву рівень цих гормонів сильно знижується, через що нам хочеться повернутися в "ті щасливі часи разом".
Не поставили крапку
Деякі люди розходяться друзями, але насправді не всі здатні відпустити минуле і рухатися далі. Іноді почуття плутаються і може виникнути ілюзія, що все ще можна повернути і дати стосункам другий шанс. Ну а чого б ні, якщо дружити виходить? Але ми забуваємо, що дружні стосунки дуже відрізняються від романтичних.
Думки про несправджене та втрачене
Важливо пам’ятати, що після розриву стосунків ми сумуємо не тільки за конкретною людиною, побаченнями чи обіймами, а за моментами, які більше не переживемо знову. Тобто нас засмучує на сам розрив, а несправджені плани та очікування. Тож нам хочеться все повернути, аби втілити втрачені мрії у життя.
Невміння бути наодинці з собою
Буває так, що ти настільки сильно звикаєш до людини, що вже уявити не можеш, як це бути одному чи одній та жити самостійно. Страх проживати всі емоції, життєві труднощі та радісні моменти на самоті охоплює нас, тому хочеться повернутися до звичного способу життя, коли поруч є добре знайома людина.