Говорить Георгій Гонгадзе - слова, які дуже актуальні в Україні й зараз
День пам’яті відомого журналіста.
Сьогодні Люкс зануриться у світ Георгія Гонгадзе – людини, чиї слова обпікають, може травмують душу, але дають натхнення. Журналіста, який бачив далі, ніж дозволяла "суспільно прийнятна далекоглядність". Активіста, якого змусили замовчати, але чий голос парадоксально став лише гучнішим.
"Корупція завжди є і була в усіх державах незалежно від устрою: демократичного, тоталітарного чи будь-якого іншого. Цього процесу не можна позбутися, він є в Америці, є в будь-якій іншій демократичній країні. Але ми повинні зробити все, щоб ці рамки були максимально вузькими".
"Є загальні цінності, які треба відстоювати, цінності життя і смерті. Раніше чи пізніше настане час, і ми підемо з цього життя, і вже на наших могилах не напишуть «був він комуністом» чи «був він націоналістом»... Просто прізвище. А залишаться наші діти, наші нащадки, які ходитимуть біля наших плит на цвинтарі, дивитимуться і згадуватимуть: «Чи були ці люди, які жили до нас, тими, за кого вони себе видавали? Чи зробили вони все, щоб ми жили щасливо?».«Я дійсно хочу, щоб ми перестали ділитися на червоних і жовто-синіх. Ми всі українці. У нас є Чорнобиль, у нас є багато проблем, які треба вирішувати. Режиму дуже вигідно, щоб ми ділили все на лівих і правих. А ми всі – українці".
"На дні немає жодної перспективи, і сьогодні я закликаю всіх затикати своїми задами дірки в нашому кораблі!"
"Я, мабуть, не є великим авторитетом, але принаймні хотів би, щоб мою точку зору почули всі, хто сьогодні розмірковує над своєю долею і долею своєї держави".
"Я хочу жити вільно, не ховатися, хочу податки платити, хочу, щоб мене не обдирали, хочу, щоб мене поважали. Сьогоднішня влада цього не робить, і я вважаю, що саме тому її треба змінити..."
"Ми повинні змінити нинішній стан речей. Так далі не можна, адже сьогодні думаю не лише про себе, Бог зі мною. Я готовий був покласти на вівтар незалежності свою молодість і навіть своє життя".
"Я ніколи не боявся труднощів у цьому житті, але буває втома. Я хотів би сказати, що не хочу більше боятися, не хочу, щоб у цій державі думали так, як я думаю зараз".
"Я – грузин, але, якщо потрібно, я віддам життя за Україну".
Також тобі буде цікаво прочитати про останнього гетьмана Розумовського.