"Сильвестр Сталоновий": 7 цікавих і невідомих фактів про Богдана Ступку

Сьогодні, у день народження легендарного Богдана Ступки, згадуємо не лише його культові ролі та легендарні цитати, а й менш відомі, але неймовірно колоритні факти з його життя. Маестро володів блискучим почуттям гумору, любив життя у всіх його проявах і умів дивувати.

Ступка міг стати астрономом або хіміком. Мати актора мріяла, щоб син уникнув важкої і бідної театральної долі (його батько заробляв копійки в оперному хорі). Тому після школи Богдан намагався вступити на хімічний факультет. "Я міг стати хіміком, астрономом. Була у мене така сторінка в біографії: я працював у Львівському університеті лаборантом-обчислювачем по змінним зіркам, і один старий професор говорив мені: я з тебе, Богданчику, зроблю астронома", – казав Ступка. На щастя для українського кіно, зірки судилися йому зовсім інші.

У 1999–2001 роках Ступка очолював Міністерство культури України. Сам він називав цю посаду "Міністр оборони культури" і пропрацював лише 18 місяців. Коли в країні змінилася влада, актор добровільно пішов із посади, зізнавшись, що не має імунітету проти анонімок та чиновницького пафосу. "У нас дуже важко бути міністром. Тому що заведено у нас так: якщо ти артист — ти хороший, а якщо став міністром – ти вже поганий", – казав Ступка.

Шлях від дому до театру Франка займав у Ступки цілу годину замість п'яти хвилин. Актор обожнював капелюхи (яких мав цілу колекцію) і кожному зустрічному чемно знімав головний убір, зупиняючись для розмови. Цю звичку шляхетності він перейняв від батька.

Коли легендарну виставу "Тев’є-Тевель" возили на гастролі до США, на неї потрапила онука Шолом-Алейхема – письменниця Белл Кауфман. Вона зізналася, що бачила безліч акторів у цьому образі, але Ступка був абсолютно найкращим Тев’є.

Слави українського актора вистачило навіть на космос! У 2008 році працівники Андрушівської астрономічної обсерваторії в Житомирській області відкрили новий астероїд, який офіційно зареєстрували під номером 269252 та назвали на честь Богдана Ступки.

Актор не пропускав жодного матчу "Динамо" (якщо в цей час не грав у театрі) і дружив із тренерами. Ступка часто порівнював футбол із театром, запевняючи, що і там, і там головне – це красива імпровізація. До речі, унікальну манеру легендарного тренера Валерія Лобановського гойдатися під час матчу Ступка згодом блискуче переніс на театральну сцену у виставі "Украдене щастя".

Попри десятки державних звань і титулів, актор категорично не терпів пафосу. Колегам він дозволяв називати себе Бодя, лагідним "Ступочка" або жартівливо – "Актьор Актьорич" і "Сильвестр Сталоновий".

А нещодавно Назар Задніпровський назвав найкращу роль Богдана Ступки.