Найкращі цитати Ліни Костенко про кохання, життя та весну
19 березня 2020 року своє 90-річчя святкує геніальна письменниця – Ліна Костенко. Її обожнюють незалежно від віку, цитують та сотню разів перечитують поезію.
Творіння Ліни Костенко завжди глибокі, мелодійні та проникливі. Від них перехоплює подих та виростають крила, рядки надихають і змушують обдумувати кожне слово. А все тому, що вона ніколи не підлаштовувалася під обставини – казала і писала те, що думала. Отож виходило щиро й влучно.
Навіть сьогодні сотні постів у Facebook, тисячі фото в Instagram супроводжують філософські рядки Ліни. Так, за роки вони не втратили актуальності, лише набули нових барв.
Українці пишаються тим, що мають змогу доторкнутися до її неповторної творчості. Й попри те, що поетів є багато, Ліна Костенко – єдина, неповторна. Отож пропонуємо перечитати її найкращі вислови та вкотре у цьому переконатися!
Цитати Ліни Костенко про любов
Віддай людині крихітку себе. За це душа наповнюється світлом.
***
Скільки років кохаю, а закохуюсь в тебе щодня.
***
Любов – це насамперед відповідальність, а потім уже насолода, радість.
***
Пристрасть – це натхнення тіла, а кохання – це натхнення душі. Любов як функції геніталій залишмо приматам. Мені потрібен космос її очей.
***
Жінка – як музика, її можна любити навіть не дуже розуміючи.
Краса – і тільки, трішечки краси,
душі нічого більше не потрібно.
Цитати Ліни Костенко про Україну
***
Скільки нас, людства, вже є на планеті? Мільярдів шість? І серед них українці, дивна-предивна нація, яка живе тут з правіку, а свою незалежну державу будує оце аж тепер.
***
Бо хто за що, а ми за незалежність.
Отож нам так і важко через те.
Коли в людини є народ, тоді вона уже людина.
Ми думаємо, що це у нас шляхетна толерантність, а це у нас воляче терпіння.
Цитати Ліни Костенко про весну
І я не знаю, це весна чи ні?
Сваровськи би позаздрив дивним стразам,
Що мерехтять у мене на вікні
***
Ти пам’ятаєш, ти прийшов із пристані.
Такі сади були тоді розхристані.
І вся в гірляндах, як індійська жриця,
Весна ряхтіла в іскорках роси.
***
Я виросла у Київській Венеції.
Цвіли у нас під вікнами акації.
А повінь прибувала по інерції
І заливала всі комунікації.
Цитати Ліни Костенко про життя
***
Манія величі – це хвороба. Комплекс меншовартості – теж хвороба. Тільки ще гірша. Бо від манії величі станеш іспанським королем, як Поприщін у Гоголя. А від комплексу меншовартості відчуєш себе комахаю і побіжиш по стіні, як Грегор у Кафки.
***
Людям не те що позакладало вуха – людям позакладало душі.
***
Чужа душа – то, кажуть, темний ліс.
А я кажу: не кожна, ой не кожна!
Чужа душа – то тихе море сліз.
Плювати в неї – гріх тяжкий, не можна.
Я всіх люблю, аби не заважали.
Будні роблять людей буденними.
***