Психологи відповіли, чому ми обираємо не тих людей для стосунків
Іноді, озираючись на минулі стосунки, ти думаєш, що це була помилка або визнаєш, що людина тобі справді не підходила. Психологи відповідають, чому так стається.
Усі ми добре уявляємо, якими мають бути ідеальні стосунки. У них кожен проявляє повагу, турботу, у партнерів спільні інтереси та цілі. Якщо ми це розуміємо, то чому ж обираємо не тих людей і будуємо погані відносини?
Експерти кажуть, що існує три головні причини, чому наші стосунки складаються не так, як ми того хочемо. Перша причина – ми використовуємо попередній негативний досвід. Мозок намагається економити свої мислительні ресурси, тому для аналізу нових подій, людей і т.д. використовує за основу минулий досвід.
Ймовірно, через цю причину ми можемо однаково поводитися під час спілкування з кимось, не враховуючи свої помилки та чиїсь особливості в окремих ситуаціях. Друга причина – дитячий тип прив'язаності перейшов на дорослі стосунки.
Існує декілька типів прив'язаності:
- Безпечний – тобі легко зближуватися з людьми;
- Неспокійно-уникаючий – ти відчуваєш дискомфорт від зближення з кимось;
- Неспокійно-опірний – тобі здається, що люди не хочуть зближуватися з тобою.
Це означає, що якщо в дитинстві ти щось недоотримав, то в дорослих стосунках можеш почати "мститися" партнерові, якщо він не робитиме те, що ти хочеш. Якщо в тебе було щасливе дитинство, ти відчував піклування, то тобі буде легше побудувати здорові відносини.
Третя причина – ти використовуєш звичну модель відносин, навіть якщо вона погана. Уявімо, що в твоєму житті снує значима людина. Підсвідомо партнер може асоціюватися в тебе з нею, тому в голові автоматично включається набір шаблонів, як поводитися, чого очікувати, як розподілити ролі у відносинах.
Однак, незважаючи на твої внутрішні відчуття, людина може зовсім не відповідати очікуванням, тому виникає когнітивний диссонанс, коли очікування не співпадають з реальністю.