Алло

Я видаляю його листи,
Я знову падаю з висоти,
Я не можу, я не хочу далі йти.

Усі думки, всі почуття в блок,
Бачиш, мама, у мене все ок,
Але раптом знов вночі його дзвінок.

Алло, 
І я забуду все, що є, все, що було.
І я за ним до болю, 
І я за ним до краю, до краю
Алло, 
Іде по колу божевільне кіно,
І я себе втрачаю, я так кохаю його.

Ми балансуємо на межі,
То до нестями, то знов чужі,
І невідомо, де останні віражі.

Я знаю, треба сказати «ні»,
І не пиши мені, не дзвони,
Але я знову бачу фари у вікні.