На долонях вiтру подих
Прониза аж до кліток…
Кожне слово – передмова,
Дотик, як електрошок !..
Твiй поцiлунок – понад усе!
Аж до нестями в небо несе!...
Все спочатку згадую я…
Саме твоя, тільки твоя…
Знаю, я твоя (х3)
Так буде, так треба
На долонях вiтру подих…
Краплi стиглої роси…
Та в обiйми ейфорiї
Ти до рання вiднеси!..
Саме твоя, я тільки твоя…
Так буде, так треба..
