Олена Лавренюк про материнство: Вагітніть стала для мене справжнім чудом

Як ви вважаєте, можна навчити дитину любити, цінувати, дружити, піклуватися? Чи все це повинно саме прийти з часом?

- Я впевнена, що фундамент головних людських цінностей закладається саме в дитинстві. Дитина росте й навчається всьому від навколишнього світу, в першу чергу від батьків. Тому вона має бачити правильний приклад, дітей потрібно любити, розмовляти з ними, слухати їх. Я вважаю, що те, як ми поводимось із нашими дітками, закладається в них на підсвідомості і відповідно відображається в дорослому житті, яке безперечно вносить свої корективи.

Хто з доньок більше схожий на вас у дитинстві? У чому?

- Мені здається, що моя молодша донька Зоя, якій зараз дев’ять, дуже схожа на мене в дитинстві. Я помічаю в ній дуже багато характерних мені рис. Таке відчуття, ніби я споглядаю за собою, коли мені було стільки ж. За цим дуже цікаво спостерігати. У Зої такі ж звички, як у мене, такі ж смаки в їжі, а ще вона така ж сова, як я (посміхається).

Кожна жінка пам'ятає той момент, коли вона дізналася, що вперше стане мамою. Як це було у вас?

- Це було для мене величезною несподіванкою, тому що лікарі мені ставили невтішні діагнози та пророчили те, що я не можу мати дітей. Тому ця звістка стала для мене справжнім чудом!

Що вам найбільше подобається в материнстві?

- Я думаю, що це розуміння того, що справився з найголовнішим у своєму житті (посміхається).

На що схожі перші поштовхи дитини в животі?

- Це просто божевільне відчуття й усвідомлення того, що всередині тебе живе маленьке життя. Неможливо описати, це можна лише відчути!