От Владимира Сосюры до современных поэтов: подборка стихов о любви для особого вечера вдвоем

В мире, где признание в любви часто ограничивается смайликом сердца в Telegram и где "давай встретимся" может означать все, что угодно (от настоящего свидания до "мне просто скучно"), иногда так хочется настоящей романтики. Такой, от которой бабочки в животе устраивают танцы. Именно для тебя Люкс подготовил эту эмоциональную подборку стихов, полных этого искреннего и такого нужного чувства - любви.

Красивые стихи ко Дню Святого Валентина

***

Є час обіймати — і час уникати обіймів
Є час щоб єднатись — і час залишатися вільним
Є час на розмову — і час німувати у тиші
Є час для любові — і є для байдужості ніша
Усьому свій час і усьому доречна хвилина
І хвиля що винесла нас теж невдовзі відрине
В ніжність що нас підриває колись та й погасне
По-іншому тут не буває — живе те що вчасне
А що не на часі — те так і загине невчасним
Бо виключно вчасно із нами трапляється щастя
Тож будьмо уважні і будьмо для себе доречні
Уміймо відважно дозволити іншому втечу
Є час щоб кохати — й кохання що часу не знає
Є час обіймати — і я от тебе обіймаю, -

Юрій Іздрик

***
Ти не мій, ти не мій, ти не мій,
І ні вітер, ні вечір, ні сльози,
Тільки світу зелений сувій,
Тільки літа завищені дози.
У мені, у мені, у мені
Стільки кривди і стільки крові!
Літо ходить сторч по стіні,
По шаленій моїй любові.
Утікай, утікай, утікай —
Літо прагне людської жертви.
Люди раз уже втратили рай,
Потім вдруге, і втретє, вчетверте...
Ти не мій, ти не мій, ти не мій
Ні сьогодні, ні завтра, ні вчора.
А буває ж, кохання — змій.
Бережись, я іду. Я — ворог, -

Олена Галета.

***

Коли до губ твоїх лишається півподиху,
Коли до губ твоїх лишається півкроку —
Зіниці твої виткані із подиву,
В очах у тебе синьо і широко.
Щось шепчеш зачаровано і тихо ти,
Той шепіт мою душу синьо крає.
І забуваю я, що вмію дихати,
І що ходити вмію забуваю.
А чорний птах повік твоїх здіймається
І впевненість мою кудись відмає.
Неступленим півкроку залишається,
Півподиху у горлі застряває.
Зіниці твої виткані із подиву,
В очах у тебе синьо і широко,
Але до губ твоїх лишається півподиху,
До губ твоїх лишається півкроку, -

Григорій Чубай.

***

Якби помножити любов усіх людей,
ту, що була, що є й що потім буде,
то буде ніч. Моя ж любов — як день,
не знають ще чуття такого люди.
Якби зібрати з неба всі зірки
і всі сонця з усіх небес на світі, —
моя любов горітиме яркіш
за всі сонця, на тисячі століттів.
Якби зірвать квітки з усіх планет,
що вітер їх під зорями колише, —
моя любов пахтітиме міцніше
над квіти всі, крізь років вічний лет.
Якби зібрать красунь усіх віків,
повз мене хай ідуть вони без краю, —
Марії я на них не проміняю,
ні одній з них не вклониться мій спів.
Хай очі їх зіллються в зір один,
і в серце зір цей буде хай світити, —
зачарувать мене не зможе він —
твоїх очей йому не замінити.
З яких зірок злетіла ти сюди,
така ясна, що спів про тебе лине?
Світи ж мені, світи мені завжди,
над зорі всі, зоря моя єдина!, -

Володимир Сосюра.

***

Яблука доспіли, яблука червоні!
Ми з тобою йдемо стежкою в саду,
Ти мене, кохана, приведеш до поля,
Я піду — і може більше не прийду.
Вже й любов доспіла під промінням теплим,
І її зірвали радісні уста, —
А тепер у серці щось тремтить і грає,
Як тремтить на сонці гілка золота.
Гей, поля жовтіють, і синіє небо,
Плугатар у полі ледве маячить…
Поцілуй востаннє, обніми востаннє;
Вміє розставатись той, хто вмів любить, -

Максим Рильский.

***

Йду, і не маю сліз, минаючи квартали,
Немов недобрі сни, позбавлені небес,
І все в мені бринить – і стале, і нестале,
І весь великий борг, і страх великий весь.
Хай яблука впадуть – і навіть ті останні,
Що важчі, ніж слова, та легші молитов.
…Є особливий час – час постаті в тумані,
Якій усе одно. Якій усе – любов, -

Маріанна Кіяновська.

Также тебе будет интересно прочитать грустные стихи о любви в подборке от Люкс.