Соломія Вітвіцька про немодельну зовнішність, стосунки з чоловіком і мандри Україною

Про вибуховий характер

У дитинстві я чомусь не вірила, що люди виростають. Постійно перепитувала маму, чи дійсно стану дорослою. Мені здавалося це якоюсь фантастикою (сміється). Думала, що такою маленькою й залишуся.

Узагалі я дуже емоційна людина. Можу миттєво вибухнути навіть через дрібничку, крикнути на когось, а потім просити вибачення. Наприклад, нещодавно ми поверталися з подругами з подорожі в рамках мого проєкту #мандриЗсоломією. Я вела авто. І от одна з моїх дівчат побачила на задньому сидінні кліща. Вона швидко почала шукати якусь серветку, потім схопила того кліща й викинула разом із серветкою у вікно. Мене це так обурило. Навіщо було серветку викидати? Це ж сміття. Подруга навіть захотіла повернутися, аби прибрати його. Звісно, зовсім скоро мені стало соромно за свою нестриманість і я дуже просила вибачення.

Із роками стараюся стати виваженою, менш емоційною, аби не тривожило сумління. Однак коли біля мене хтось курить чи вмикає музику, яка не до вподоби, стриматися дуже тяжко (сміється). Незважаючи на це, я дуже люблю людей, які мене оточують, свою родину й саме життя.

Про немодельну зовнішність

Пам’ятаю, як маленькою часто перебирала бабусині фотографії. Мені здавалося, що вона схожа на актрису, кінодіву. Захоплювалася її вродою.

До речі, моя зовнішність мені теж подобається. Я люблю свої жіночні форми (сміється), хоча, якщо чесно, хотіла б трохи схуднути, привести тіло в тонус. Для цього займаюся спортом, але час від часу зриваюся. Потім знову повертаюся до тренувань і правильного харчування. Отака постійна боротьба із зайвою вагою. А ще в інтернеті є чимало псевдоінтерв’ю, де я нібито рекламую засоби для схуднення, які допомогли мені позбутися зайвих 10 кг. Мабуть, на створення таких фейкових новин наштовхнула моя немодельна зовнішність. Тому я створила фітнес-кемп, де ми із зірковими подругами Джамалою та Анею Добриднєвою показуємо, як займаємося спортом, правильно харчуємося. Нам кортіло продемонструвати людям, що не треба худнути за допомогою якихось незрозумілих препаратів. Варто просто любити спорт, здорову їжу й себе.

До речі, усі рішення мені даються складно. Я завжди маю з кимось порадитися. Можливо, здасться, що й перекладаю на когось частину відповідальності. Головне - знайти правильну людину для цього (сміється).

Про любов і "перше весілля"

Моє перше весілля було з одногрупником у садочку (сміється). Його звали, здається, Богдан. Якщо серйозно, то для багатьох дівчат штамп у паспорті зараз не такий і важливий. Головне – які стосунки між жінкою та чоловіком. Мені не зрозуміло, коли перша починає перевиховувати другого. Ти або любиш людину (приймаючи її такою, якою вона є), або не любиш. Інша справа - підлаштовуватися один під одного, іти на якісь компроміси.

Спочатку і Владу було складно зі мною. Точніше з моєю публічністю. Наприклад, ідемо в кіно, а нас там фотографують. Подібні ситуації були некомфортними для нього.

Із часом подружня пара звикає один до одного, притирається, стає друзями. Якщо спочатку вас огортали пристрасть і нестримний потяг, то згодом це трансформується у справжню близькість і спорідненість.

І мені чомусь здається, що нам із Владом у старості не буде сумно (сміється). Мене завжди тягнуло до якихось екстремальних пригод, мандрів.

А загалом, найбільше у своєму житті мені подобається те, що я відкрита до нових вражень. Нещодавно запустила проєкт «Мандри з Соломією», у якому відкриваю собі й іншим цікаві й незвідані маршрути Україною. Бачу такі місця, які просто могла б і не побачити за інших обставин. А так як кордони закриті, досліджую рідну країну.