Зірковий бліц: ROXOLANA про конкуренцію в шоу-бізнесі й табу в роботі

Голос мого покоління – це голос кожного українця, який не боїться говорити. Це голос волонтера, голос військового, голос дитини і її батьків. Для мене всі ці голоси, які звучать разом, і є голосом покоління людей, які не бояться говорити.

Самовиражатися – це не боятися транслювати те, що справді є на душі і на серці. Тобто не боятися бути собою.

Для мене смак полягає у звучанні, у деталях, у нюансах, коли я розумію, що звук чи фраза в пісні є обдуманими, коли вони несуть певний меседж, а несмак - це коли щось робиться просто заради того, щоб зробити чи спіймати хайп. Для мене це завжди виливається в несмак і зазвичай це дуже відчувається.

Найвища похвала для мене - коли люди кажуть, що мої пісні викликають у них мурахи.

Моє табу в роботі - співати російські пісні.

Конкуренція в шоу-бізнесі, звісно, існує. І це нормально. Мені здається, здорова конкуренція має існувати для того, щоб кожен артист намагався дати слухачу якомога якісніший продукт. Чи відчуваю її я? Звичайно. Але це не та конкуренція, з якою ти не можеш жити чи існувати.

Своє місце в шоу-бізнесі ... Мені здається, що я вже на правильному шляху, але свого остаточного місця ще не знайшла.

Сьогодні мій особистий музичний хіт-парад очолюють треки гуртів KAZKA і Latexfauna, KOLA, MONATIK, дуже зараз подобається пісня Adam "Танцюй зі мною повільно". Водночас там є, наприклад, пісні американських виконавців із 90-х і 2000-х років. Також нещодавно я відкрила для себе музику сучасних нідерландських музикантів.

Зазвичай для написання пісні мені потрібно сісти й почати писати. Звісно, буває, коли пісні приходять через якісь сильні емоційні потрясіння, але це трапляється не так часто. Тому моя муза переважно приходить до мене тоді, коли я сідаю працювати.

Коли чекати на нову пісню? Чекати можна навіть кілька нових пісень уже в березні. Вони будуть про життя, про те, що потрібно поспішати жити. Інколи це важко робити в тих умовах, в яких ми зараз опинились, коли ми щодня бачимо й читаємо жахливі новини, які не викликають нічого, окрім сліз, але ми маємо змушувати себе жити, як колись, хоча б на кілька хвилин у день.

Зараз я черпаю силу від концертів для наших військових, а також від спілкування зі своєю сім’єю та рідними.

Мені тяжко відмовитися тільки від солодкого, піци і макаронів. Але якщо раптом ви запитуєте про російський контент, то це було надзвичайно легко. Я просто не дивлюсь і не слухаю це.

Найтепліший спогад за минулий рік - це, напевно, час, проведений із моєю великою родиною, коли нам усім вдалося зібратися разом після того, як знаходились на величезній відстані один від одного протягом майже цілого року.

Мої плани на весну 2023: продовжувати підтримувати наших військових і продовжувати надихати людей, давати їм заряд емоцій хоча б на кілька хвилин.