Типи кохання: теорія, яка змінить твій погляд на стосунки
Виявляється, наука про кохання водночас і простіша, і складніша, ніж ми могли б подумати.
Для кожного кохання, пристрасть, романтика, стосунки, секс значать щось своє. У деяких особисте життя схоже на американські гірки зі злетами та падіннями, в інших – це рівна дорога без пригод. Але що ж стоїть за коханням, яким би воно не було, з наукової точки зору?
На думку групи вчених на чолі з доктором Хелен Фішер із Рутгерського університету, кохання ділиться на три категорії. Щоб це виявити, вони вивчали когнітивні та нейробіологічні процеси, що лежать в основі потягу та кохання. Завдяки цим дослідженням Хелен спромоглася виділити нейробіологічні компоненти різних типів любовних переживань. І пов'язати їх з теперішніми соціальними реаліями.
Так народилася теорія три види любові: хіть, пристрасть та прив’язаність. Вони виникають у різних частинах мозку незалежно одне від одного.
Хіть
Багатьом знайоме це почуття. Це чисте інстинктивне прагнення продовження роду. Чи хочеш ти зайнятися сексом із цією людиною прямо зараз? Все це відбувається миттєво і ґрунтується на досить простих фізичних та поведінкових компонентах потягу. Хіть може зникнути так само швидко, як і з'явилася.
Пристрасть
Це вже про емоційний зв'язок між двома людьми. Вони постійно дивляться одне на одного, хочуть щохвилини проводити разом і розмовляти до шостої ранку. Пристрасть утворюється шляхом сильного емоційного потягу та відчуття новизни та спонтанності. Через 6-12 місяців спільного життя, коли зникне свіжість почуттів, на пару чекає серйозне випробування на сумісність.
Прив’язаність
Якщо пристрасть тривала досить довго, а сумісність витримала випробування часом, і партнери продовжують ділитися новим життєвим досвідом, виникає прив’язаність. Вона означає, що ти емоційно приймаєш і любиш недоліки свого партнера, а також його переваги.