Дмитро Каднай зізнався, яка популярна книга викликає у нього бажання її закрити

Популярний співак та фронтмен гурту KADNAY Дмитро Каднай взяв участь у новому випуску шоу "Хто зверху?" на Новому каналі та під час зйомок проекту поділився особистим книжковим топом.

Хороша книга - це завжди можливість відключитися від реальності, перезавантажитися та пофантазувати. Дмитро Каднай зізнається, що останнім часом його стосунки з літературою стали значно ближчими, хоча так було не завжди. Зараз музикант активно надолужує згаяне й возить із собою новорічний подарунок, який уже встиг побачити всю країну.

– Нещодавно почав читати книгу "Тигролови" Івана Багряного. Мені її подарували хлопці з гурту KADNAY на Новий рік. У мене вдома лежали непрочитаними дві книжки: "Книга Еміля" Іларіона Павлюка і "Тигролови". Думаю, почну з "Тигроловів" – вона менша, буде легше її з собою возити. Всю країну об’їздив, а її жодного разу не відкрив (сміється). Зате вона бачила майже всю Україну. І я от тільки розпочав її читати, – розповів Дмитро Каднай в коментарі книгарні "Сенс". – Взагалі, досить тривалий час взагалі не читав або читав дуже мало. Пам’ятаю, мені якось потрапила до рук книжка "Шантарам" Ґреґорі Девіда Робертса. Я був просто в шоці, наскільки вона класна, глибока, які там круті персонажі, історія, гумор. Усім розповідав, що моя улюблена книжка – "Шантарам".

Повномасштабна війна змінила внутрішні потреби багатьох з нас, і Дмитро не став винятком. Артист став читати значно більше, а один із подарунків відкрив для нього абсолютно новий літературний жанр.

– З останнього, що прочитав, і що мене надзвичайно вразило, це "Літопис Сірого Ордену", трилогія українського письменника Павла Дерев'янка, – поділився Дмитро Каднай. – Першу книжку мені також подарували. Я прочитав її буквально за три-чотири дні й одразу замовив другу та третю. Просто пірнув у цей всесвіт, настільки було цікаво. Взагалі не знав, що мені так подобається фентезі.

А ще музикант чесно зізнався, що література, яка намагається когось повчати або перевантажена складною термінологією, викликає у нього лише одне бажання – якнайшвидше закрити книжку.

– Одну я дуже хотів купити, відкрив і закрив. Це була книга Ріка Рубіна "Творчий акт: спосіб буття". Ми нещодавно спілкувалися з паном Денисом, нашим басистом. Він дуже любить таку літературу, де тебе чогось навчають, дають поради, як робити, чого не робити. Мені щось таке не заходить. Я люблю історії, картинки, які собі уявляю, фантазувати, – зізнався Дмитро Каднай. – А друга книга, яка не сподобалася, це та, за якою я ганявся, купив і не дочитав до кінця 300 сторінок. Це був "Тисячоликий герой" Джозефа Кемпбелла. Вона базується на тому, що всі міфи, казки, легенди приблизно однаково структурно побудовані. І в кінці кожної глави є певний підсумок на одній сторінці. А ще там дуже багато термінології, імен, місць, назв. Було відчуття, ніби стою поряд із двома людьми, які ведуть професійний діалог. І я зі ста слів розумію десять і киваю, щоб підтримувати розмову. Словом, я не зміг її добити.

А ще Люкс розповідав тобі про книгу, яку рекомендує почитати Ксенія Мішина.