"Контроль не формує довіру", – Марина Боржемська про сепарацію дітей і межі у вихованні

Люкс запускає серію чудесних інтерв'ю із зірковими супербатьками. У них ми спробуємо з'ясувати, як виховати дитину, аби в дорослому віці вона не зверталася до психологів. Дізнаємося, як селебрітіс справляються з дитячими істериками, маніпуляціями та протестами; чи прагнуть у майбутньому контролювати їхні життя; які цінності прищеплюють змалку та які б поради дали собі на початку батьківства. Це будуть легкі матеріали з ноткою гумору, де наші зіркові тати й мами поділяться своїми поглядами на сучасне виховання дітей.

Тренерка-переможниця проєкту Зважені та щасливі, фітнес-тренерка та засновниця онлайн-програми здорового способу життя BorzhemSky Марина Боржемська виховує двох дітей. В ексклюзивному матеріалі зіркова мама розповіла, які цінності прищеплює Роберту та Олівії, як приборкує своє материнське бажання все контролювати та чи впливає її зірковий статус на соціальне життя дітей.

Марино, якою мамою ви себе уявляли в дитинстві і якою зараз є?

- У дитинстві, як і багато дівчат, я уявляла себе дуже ніжною, завжди усміхненою мамою, яка все дозволяє і завжди поруч із дітьми.

Зараз розумію, що материнство — це не лише ніжність і усмішка. Це ще й межі, відповідальність і прийняття рішень. Я хочу бути для дітей підтримкою й опорою, але не рятівником.

Я любляча мама, але не така, яка дозволяє абсолютно все. У наших стосунках є кордони, і діти розуміють це змалечку. Завжди намагаюся багато з ними говорити — навіть про те, що мене хвилює або турбує. Для мене важливо бути з ними щирою, відкритою і чесною.

Як вважаєте, материнський поклик закладений від народження у жінок чи він проявляється з часом?

- Мені здається, що у кожної жінки це проявляється по-різному. У когось материнський поклик відчувається ще з дитинства, а в когось — це більш усвідомлене рішення.

Для мене материнство розкривалося поступово. Це не лише інстинкт — це готовність брати відповідальність і вчитися любити ще глибше. Щаслива, що материнство прийшло у моє життя саме в той момент, коли була до нього готова, – у 29 років, коли була вже більш усвідомленою.

Як не виховуй дитину, вона все одно потім щось пропрацьовуватиме з психологом. Що, на вашу думку, пропрацьовуватимуть ваші діти? Як виховати щасливу дитину?

- Ідеальних батьків не існує — це потрібно прийняти. Можливо, колись мої діти теж щось пропрацьовуватимуть із психологом. Але я дуже хочу, щоб це були не травми, а точки росту.

Найголовніше — дати дитині базу: відчуття любові, безпеки і прийняття. Для мене щаслива дитина — це та, яку чують і поважають як особистість. Я завжди намагалася ставитися до своїх дітей саме так: як до особистостей із власними почуттями, думками і досвідом. Ми багато розмовляємо. Навіть якщо тема складна, ми все одно її обговорюємо. Через діалог діти вчаться чесно говорити про свої почуття — і це допомагає їм у майбутньому.

Який стереотип щодо виховання дітей, на вашу думку, потрібно розвінчати?

- Я часто чую думку, що дітей потрібно "ламати", щоб вони стали сильнішими, або змушувати їх щось робити через тиск. Переконана, що сила народжується з підтримки, а не з тиску. Дуже важливо прислухатися до дитини й бачити її таланти. Ми часто намагаємося реалізувати через дітей те, що не змогли реалізувати самі. Але дитина — це окрема особистість зі своїм шляхом.

Як мамі, яка працює, виокремити час для дітей? Як поєднуєте роботу й материнство?

- Я не шукаю баланс — я шукаю пріоритети. Є час для роботи, а є час для дітей. І коли я з ними, то намагаюся бути максимально присутньою — без телефону і без паралельних справ.

Для мене важливіша якість часу, ніж його кількість. Наприклад, ми багато розмовляємо дорогою до школи або зі школи. Ми обговорюємо, як пройшов день. Вихідні часто плануємо заздалегідь: інколи йдемо в кіно, інколи просто проводимо час разом удома.

Також практикую окремий час із кожною дитиною — з Робертом і з Олівочкою. Це дуже важливо, адже вони різні, з різними інтересами.

Що думаєте щодо контролю життя дитини?

- Переконана, що контроль не формує довіру. Я за здорові межі та домовленості. Дитина має вчитися відповідальності через пояснення, а не через страх. Для мене дуже важливо, щоб діти могли чесно прийти й розповісти, якщо щось сталося. І щоб вони не боялися осуду.

До якого віку, на вашу думку, батьки мають фінансово підтримувати дітей?

- Я вважаю, що підтримувати дітей потрібно до того моменту, поки вони навчаються і стають на ноги. Але водночас дуже важливо з дитинства навчати фінансової грамотності.

У мене двоє дітей, і вони по-різному ставляться до грошей. Роберт більш щедрий — може витратити все на подарунок близьким. Олівка, навпаки, вміє якось зекономити й відкладати. А Роберт може віддати останнє.

Якось побачила кавомашину, яку хотіла. Я навіть подумати не могла, що він витратить свої гроші, які він збирав на себе, на купівлю такого подарунку мені. Але в цьому весь він. З одного боку мені надзвичайно приємно, а з іншого сказала йому, що потрібно було порадитися. Але також не хочу формувати контроль: "Ти не можеш керувати своїми грошима". Він так вирішив, прийняв чоловіче рішення.

У кожної дитини свій характер і свої фінансові звички.

Які цінності ви розвиваєте в дітях?

- Для мене дуже важливі:

• повага до людей
• чесність
• вміння тримати слово
• любов до праці
• самодостатність

Я сама людина слова і честі, тому хочу передати ці цінності своїм дітям.

Які таланти бачите в сина і доньки? Ким вони мріють стати?

- Роберт — дуже цілеспрямований і має сильний внутрішній стрижень. Він добре комунікує з людьми, відчуває їх і може бути лідером. Зараз йому цікава сфера міжнародного права. Водночас він дуже добре відчуває людей — з нього міг би вийти навіть чудовий психолог.

Олівка — дуже чутлива, творча і глибока. Вона мріє стати лікаркою. Але водночас має великий талант до дизайну: у неї є естетичне бачення й золоті руки. Вона може створювати красиві речі й простір.

Як ви підтримуєте дітей у складні моменти?

- Я ніколи не знецінюю їхніх почуттів. Я не кажу: "Нічого страшного". Я кажу: "Я з тобою, і ми з цим впораємося".

Ми маємо дуже довірливі стосунки, і я ціную те, що діти приходять до мене зі своїми переживаннями. Вони не бояться осуду, тому завжди можуть прийти до мене. Я їх завжди підтримаю.

Що для вас зараз найскладніше у вихованні дітей?

Найскладніше — інколи відпустити й дозволити дитині прожити власний досвід. Як мамі мені хочеться захистити їх від усього. Але розумію, що свій досвід вони мають здобути самі.

Зараз діти в підлітковому віці, а це період сепарації. Важливо згадувати себе в цьому віці й мати багато терпіння, щоб дати їм та собі можливість пройти правильну сепарацію. Дитина стає дорослою, вона може складно це проживати, але важливо це пройти.

Марино, а чи впливає зірковий статус родини на дітей?

- Це і ресурс, і певний виклик. Я завжди кажу дітям: головне — не прізвище, а внутрішня цінність людини. Те, що здобули батьки, — це наша історія. Але вони мають створити власну.

Головне правило мами Марини Боржемської у вихованні дітей.

- Моє головне правило — любити. Любити свою Батьківщину, людей, себе, близьких. Бути чесними з собою та з іншими. І пам’ятати: діти — це не наша власність. Це окремі душі зі своїм шляхом.