Скрябін

Текст песни

Можливо, треба було жити, як всі,
А я хотів інакшим бути завжди –
Так скучно плисти по течії з ними...
Можливо, я не дав тобі теплоту
І ти не знаєш погляд через фату. –
Логічно. Як можна було з тим жити?

А пам’ятаєш
Метро нічного Берліна
І наші тіні на стінах –
Місця щасливих людей?
А пам’ятаєш
Балкон під небом Мадріда
І на трибунах Коріди
Місця щасливих людей?..

Тягуча павутина зйомних квартир
І дві душі пробиті сотнями дір,
Так страшно, коли не знаєш, що завтра...
Тепер я оглядаю знаки, часи
І знаю ціну світлої полоси –
Не варто шукати винних крім себе...

А пам’ятаєш
Страшенний шторм на Мальдівах,
На фотках ніс обгорілий,
Місця щасливих людей?..
А пам’ятаєш
Старий кабак на Бродвеї,
Цибуля, сир і печеня,
Місця щасливих людей?..

Я наперед ніколи не вивчаю маршрут,
Мені неважливо, тільки б ти була тут,
Все рівно куди нас понесе вітер...
В житті не важливий сигнал GPS,
Якщо не один ти рюкзак свій несеш,
То знайдеш для себе десь таки місце.

А пам’ятаєш
Велосипеди в Парижі,
І в Закопаному лижі,
Місця щасливих людей?..
А пам’ятаєш
Наш Новий Рік в електричці
І Лондон, як на відкритці,
Місця щасливих людей?..
А пам’ятаєш
Холодне пиво Стокгольма
І знову ми було двоє,
Місця щасливих людей?..
А пам’ятаєш,
Як я втікав з інститута,
Щоби з тобою побути
І до сих пір я тут є!..
А пам’ятаєш?..