Свята

Зробила
Милого мила зі скла та впустила.
Боліло 
Потім його притуляти до тіла. 
Та хто болю уникає,
Той хто фільтри вимикає.
Цілує, а тоді питає,
Бо, як полюбила мила, більше не питай! 

Ой, мамо, на свята
Я не була свята

Впустила 
Милого мила, а інша — вхопила.
Боліло, 
До холодів, а тоді відпустило. 
Зима так бо і працює: 
Під сніг в платті і танцюєшь.
Та й не питаєшь, а цілуєшь, 
Бо, як полюбила мила, більше не питай! 

Ой, мамо, на свята
Я не була свята

Мила-а-а, мила...

Ой, питає мама, де так довго була,
Мила, мила-а.
Ой, гуляла, мамо, вино біле пила,
Мила, мила-а.
По дахах я бігала,
В небо з милим падала.
А на ранок плакала, 
Бо була так мало мила...

Ой, мамо, на свята
Я не була свята

Мила-а-а, мила...