Все-таки це через гаджети: "зумери" стали першим поколінням в історії, у якого "мінусовий" IQ

Представники покоління Z опинилися в епіцентрі тривожного соціального експерименту. Вперше вчені зафіксували інтелектуальний регрес у молоді, спровокований тотальною цифровізацією. А ще "зумери" – найнудніше покоління.

Попри те, що нинішні школярі проводять за підручниками значно більше годин, ніж їхні однолітки століття тому, рівень їхнього IQ, якість пам’яті та здатність концентруватися невпинно котяться вниз.

Головний парадокс полягає в тому, що саме освітні гаджети, які мали б полегшити навчання, стали гальмом для мозку. Нейробіолог Джаред Куні Горват наголошує: наш сірий засіб еволюційно не пристосований до "кліпового" формату інформації. Ми не можемо глибоко засвоювати знання, гортаючи короткі уривки текстів чи дивлячись уривчасті відео в мережі. Оскільки підлітки проводять перед екранами більшу частину свого свідомого життя, їхній мозок просто втрачає навичку глибокого аналізу.

Проблема не в якості софту чи кваліфікації вчителів, а в біології. Люди — істоти соціальні, ми запрограмовані вчитися через живий контакт, міміку та безпосередню взаємодію з іншою людиною. Екран смартфона руйнує цей природний ланцюжок, підміняючи справжнє розуміння поверхневим споживанням контенту.

Цифри підтверджують ці побоювання. Глобальний моніторинг у 80 країнах показав чітку закономірність: що інтенсивніше школа впроваджує комп'ютери, то гіршими стають результати тестів. Зокрема, учні, які витрачають понад п'ять годин на день на «цифрове» навчання, демонструють значно слабші знання, ніж ті, хто звик працювати з паперовими носіями та живим словом.

Найбільш іронічним у цій ситуації є самосприйняття молоді. За спостереженнями Горвата, сучасні підлітки часто страждають на надмірну впевненість у власній геніальності. Проте реальність невблаганна: чим вищою є ілюзія власного інтелекту, побудована на швидкості пошуку в Google, тим менше залишається власної здатності мислити критично та самостійно:

Що роблять діти на комп’ютерах? Вони переглядають інформацію. Тож замість того, щоб визначати, що ми хочемо, щоб робили наші діти, і спрямовувати освіту на це, ми переосмислюємо освіту, щоб вона краще відповідала цьому інструменту. Це не прогрес, це капітуляція.

До слова, зумери маленькими групками борються з комуналкою: що таке Admin Night, який стає трендом.