Брехня у вигляді документалки: у Венеції показали підлий російський фільм про війну в Україні

На жаль, російську пропаганду важко викинути з міжнародних майданчиків. Російські режисери зайшли на кінофестиваль в Каннах, є вони й на заході в Венеції. Причому венеційський фільм набагато шкідливіший для України, ніж каннський: мова йде про фільм "режисерки" Анастасії Трофімової "Росіяни на війні".

Фільм "Росіяни на війні": сутність скандалу

Все, починаючи від легенди режисерки до самого фільму, просякнуто брехнею. В описі до фільму Трофімова стверджує, що "отримала безпрецедентний доступ до батальйону російської армії в Україні. Не маючи жодних офіційних допусків чи дозволів, вона завоювала довіру піхотинців". Сумнівно, що людина без дозволів з МО РФ могла б 7 місяців знімати "безпристрасний" фільм в зоні бойових дій на тимчасово окупованій території України.

Опис до фільму "Росіяни на війні" просякнутий ніжним ставленням режисерки до окупантів. Мовляв, вони просто люди, які також страждають від війни.

Я зосередила свій об'єктив на тих, кого більшість світу раніше не бачила, – російських солдатах, – заявляє Трофімова.

"Росіяни на війні": дивитись онлайн трейлер

"Росіяни на війні": в чому брехня фільму

Продюсерка фільму Ольги Журби "Пісні землі, що повільно горить" Дарія Бассель була присутня на показі фільму. Іронія і в тому, що обидві стрічки ("Пісні землі" і "Росіяни на війні") були показані в одній категорії. Бассель проаналізувала сюжет фільму і розповіла про нього в Facebook.

І ось, в чому західний світ намагається переконати брехливий фільм про російських військових:

• Термін у фільмі – "вторгнення" росії, а не "повномасштабне вторгнення". Наче анексії у 2014 не було.
• Режисерка бреше, що у 2022 році для росії почалась перша за довгі роки війна. Молдова, Чечня, Сирія, Грузія та Україна у 2014 – не рахується?
• Режисерка свідомо робить ставку на молодого донеччанина, який пішов служити в лави окупантів. Він – головний герой, який з власних вуст підтверджує легенди про "8 лєт бомбілі Донбас" та "українських нацистів".
• Трофімова стверджує, що за 7 місяців не побачила жодного воєнного злочину з боку росіян, і її герої заявляють, що вони такого не роблять.
• Герої фільму виставлені, як жертви, які теж хочуть завершення війни.
• У закінченні стрічки виявляється, що більшість росіян, показаних у фільмі, гине під Бахмутом, а їхні рідні сумують на могилах. Вони теж буцімто не розуміють, кому потрібна війна.

Зрештою, режисер робить висновок, що це бідні, прості російські люди, якими маніпулюють на війні більші політичні ігри. Я знайшла цю думку кумедною, тому що режисер, як і Путін і його режим, грає з цими людьми в цікаву гру. Вони позбавляють їх простої здатності думати й приймати рішення самостійно. Для неї ці люди просто безсилі об’єкти, – пише Бассель.

Раніше ми писали про акцію на підтримку українських військовополонених, яка пройшла в Венеції.