EL Кравчук про музичну революцію 90-х, БДСМ-паті, заробітки та зіркову хворобу

Якщо ти зараз запитаєш у своїх дітей, хто такий El Кравчук, вони, ймовірно подумають, що це герой якогось нового серіалу. Але для тих, хто пережив 90-ті у свідомому віці, це ім'я нагадує про епоху, коли вітчизняний шоу-бізнес тільки вчився ходити — спотикаючись об лихварські відсотки, малинові піджаки та перші синтезатори "Yamaha". Що про ті часи розказує сам виконавиць - читай на Люкс.

"Я тоді був не пафосним чоловіком, а пафосним тінейджером. А пафосний тінейджер – він не несе за собою дуже велику шкоду. Зіркова хвороба у мене проявлялася в хамстві, в не дуже влучній поведінці. Якщо зіркова хвороба приходить у такому віці, ти можеш бути безпечним для людей. В мене були суто тінейджерські прояви. Я витрачав багато грошей. Можливо, краще було б щось купити в той час".

***

"Було і 30 доларів в клубі “Голлівуд”, потім було 50 доларів, потім було 300 доларів. 300 – це у середині 90-х були дуже великі гроші. Але це ж було клубне життя. Раніше ти заходив в клуб, і там була програма. Можна було побачити різних артистів: відомих, невідомих. Зараз такого немає. Зараз я думаю: де взагалі початківцям співати? У мене починалося в клубах. А потім, звичайно, були й квитки на концерти. Артист має заробляти на квитках, які він продає на свої концерти".

***

"В той час я міг купити дуже дорогі костюми. Чи витратити багато грошей на відеокліпи, їхати до Куби знімати".

***

"Тоді ресторани були дуже скромні. Можна було накрити стіл дома і запросити гостей. Я робив вечірки. Ми тоді вчили Київ бути нічним, це були перші кроки світського життя. Коли я робив закриті дні народження, там було по 100 людей. У кожного з них були значки з моїм зображенням, тільки тоді охорона їх пускала. Іноді влаштовував якісь перформанси, коли людей зустрічали на вулиці та не казали, що буде на вечірці. А там могло бути БДСМ-паті. Це було провокативно для того часу, але я хотів робити цю революцію. Революцію сексуальну, революцію любові, революцію свободи".

***

"У мене зараз багато молодіжної аудиторії, і вони дуже цікавляться історією української музики. І вони розуміють, що їхня свобода сьогодні: можливість носити дреди, пірсинг, красити нігті в будь-який колір, це робили сміливі артисти, які створили суспільство, що толерантне до вільних проявів".

***

"Змінився не лише я, змінилося все наше суспільство. У наших реаліях мені б не хотілося говорити про якісь сценічні образи та імідж, я максимально чесний зі своєю аудиторією і не намаюсь щось вдавати із себе, тому вже 25 років мені є що сказати українцям. На гастролях я став помічати, що моя аудиторія помолодшала, і вже молодь почала відкривати для себе творчість EL Кравчука. Вони почали любити те, що в 90-х слухали їх батьки".

***

"Мені завжди було комфортно у шоу-бізнесі, я з 17 років виступаю і тому це звичний спосіб життя для мене. Сьогоднішній шоу-бізнес, звичайно, змінюється, оскільки ця сфера теж живе синхронно з усією країною. Тому кожен концерт це завжди якийсь збір на допомогу нашим військовим, кожен захід з метою комусь допомогти, підтримати та віддячити. Всі наші зусилля для майбутнього, а не для сьогодення. Шоу-бізнес, а точніше музика допомагає всім трохи підлікувати свою душу".

А тут читай цитати Тараса Петриненка.