У чихуахуа знайшли ДНК вовка - тепер зрозуміло, звідки цей характер

Виявляється, навіть у маленьких собак може бути дещо дуже вовче. Дослідники проаналізували 2693 геноми давніх і сучасних собак, серед яких були 1872 сучасні тварини, і знайшли сліди вовчого походження у 64,1% досліджених порід.

У чихуахуа виявили близько 0,2% вовчої спадщини. Тобто десь глибоко всередині цього крихітного собаки, можливо, живе маленький вовк. Принаймні генетично. Це пояснює особливості поведінки міні-песиків, які обожнюють шкірити зуби, гучно гавкати та навіть кидатись на собак значно більших за розміром, аніж вони самі.

І ще цікавий факт із дослідження: розмір собаки зовсім не гарантує наявність вовчої ДНК. Наприклад, у сенбернара таких фрагментів не виявили. Не знайшли їх і в деяких інших великих порід. Тож формула "чим більший пес – тим більше вовка" явно не працює.

Звісно, ніхто не стверджує, що чихуахуа – мініатюрний вовк. Просто у його тілі є дуже давні фрагменти вовчого походження, які потрапили до геномів собак унаслідок схрещування з вовками вже після одомашнення.

Люкс дуже хоче показати тобі епічні меми з коргі – ти заціниш цей гумор.