Іван Миколайчук і таємниці його життя: пророчий подарунок дружини, рекорд Гіннеса, переслідування влади СРСР та пророцтво циганки
Або як стати світовою зіркою, коли тебе весь час намагаються посадити за націоналізм.

Іван Миколайчук / Джерело: відкриті джерела
Знаєш, коли читаєш біографію Івана Миколайчука, починаєш розуміти, що деякі люди народжуються не просто з талантом, а з цілим арсеналом надздібностей. І ще з дивовижною здатністю потрапляти в історії, які звучать як сценарій голлівудського фільму. Тільки от голлівудські сценаристи таке навряд чи придумали б - занадто неймовірно. Як складалось життя легенди українського кінематографа - розповідає Люкс.
Коли в родині 13 дітей, а ти - майбутня зірка
Іван народився четвертим із тринадцяти дітей. Тринадцяти, Карл! У наш час батьки з двома дітьми вже скаржаться на втому, а тут ціла футбольна команда плюс запасні гравці. І що характерно, десятеро з них дожили до повноліття - видно, буковинське повітря справді цілюще.
Більшість з них так і залишилися в рідному селі, працюючи будівельниками та метеорологами. А один став легендою українського кіно. Так, життя - штука непередбачувана.
Дванадцятирічний дідусь і театральні дива
У 12 років Іван зіграв свою першу роль - старого Івана у виставі "Безталанна". Уяви собі: дитина грає дідуся, бо всі дорослі чоловіки відмовилися від ролі "старого немічного солдата".
Вистава витримала 36 показів - успіх, якому позаздрять навіть сучасні Broadway-мюзикли. В наш час навіть хітові серіали стільки не тримаються.
Мультиталант рівня "ренесансна людина"
Іван закінчив музичне училище за спеціальністю "хормейстер художньої самодіяльності". Звучить як щось із радянського анекдоту, але Миколайчук справді володів сімома музичними інструментами: сопілка, рояль, цимбали, скрипка, баян, труба, арфа.
У наш час люди роблять кар'єру, граючи на одній гітарі три акорди. А Миколайчук міг організувати власний оркестр. Плюс знімався в кіно. І писав сценарії. І режисував.
Кохання з першого погляду та пророчі подарунки
Іван познайомився зі своєю майбутньою дружиною Марією Карп'юк у 1958 році в театральній студії. Кохання з першого погляду — така собі романтика в стилі старих фільмів. Марія навіть відмовилася від гастролей до Белграда заради весілля.
А коли він вступав до Київського театрального інституту, Марічка подарувала йому дві книжки - "Тіні забутих предків" та "Художник" Шевченка.
І що ти думаєш? На другому курсі його запросили грати Івана Палійчука в "Тінях забутих предків" та Тараса Шевченка у фільмі "Сон". Це називається інтуїція дружини або просто космічний збіг? Підозрюємо, що Марічка мала дар передбачення.
Коли твій кастинг - це випадковість
Роль Івана Палійчука в "Тінях забутих предків" Миколайчук отримав майже випадково. Параджанов узагалі не хотів його бачити — погодився на проби з ввічливості. Оператор Іллєнко буквально вибіг із павільйону зі словами: "Це щось неймовірне! Просто нелюдське!"
І це був студент другого курсу. Який одночасно знімався в двох фільмах і навчався. Сучасні студенти скаржаться на складність сесії, а Миколайчук паралельно створював шедеври світового кіно.
Книга рекордів Гіннесса vs радянська цензура
"Тіні забутих предків" здобули 39 міжнародних нагород і потрапили до Книги рекордів Гіннесса. Гарвард включив фільм до обов'язкової програми для студентів-кінознавців. А в СРСР його... заборонили.
Логіка залізна: якщо весь світ в захваті, значить, щось тут не так. Мабуть, занадто мало пропаганди і забагато справжнього мистецтва.
Космонавти, французи та мовчазні вечори
Коли Ніл Армстронг побачив "Білий птах з чорною ознакою", він сказав Миколайчуку: "Іване, із тобою я готовий знову летіти на Місяць!"
А Жан-Поль Бельмондо прийшов на знімальний майданчик у Болгарії і запросив українського актора до бару. Коли їм запропонували перекладача, француз відповів: "Якщо двом таким акторам потрібен хтось третій, щоб зрозуміти один одного, то акторська справа взагалі нічого не варта".
Щедрість як спосіб життя
Миколайчук мріяв накрити стіл від Чернівців до Чорториї і пригостити всіх. Одного разу на останні гроші купив столітрову бочку пива і привіз у село частувати всіх мешканців. В інший раз запросив до ресторану всіх, хто прийшов послухати українські пісні на його день народження.
Сьогодні таку щедрість назвали б фінансовою безграмотністю, але тоді це була просто красива душа.
Боротьба з системою і пророцтво циганки
70-ті принесли гоніння на українську культуру. Миколайчуку закидали націоналізм (уяви собі - актор любить свою країну!), фільми клали на полицю, не давали зніматися.
А в юності циганка нагадала йому, що проживе лише 25 років. Актор прожив до 46 - видно, циганка була не дуже хорошим математиком. Але 3 серпня 1987 року рак шлунка забрав генія, через чотири дні після срібного весілля з Марічкою.
Висновок для сучасників
На творчому рахунку Миколайчука - 34 кіноролі, 9 сценаріїв, 2 режисерські роботи. І це при тому, що його постійно не пускали до творчості через "націоналізм". Уявляєте, скільки б він створив за нормальних умов?
Також тобі варто подивитись оновлену версію фільму "Тіні забутих предків".