Майбутній гетьман у ролі гульвіси: режисер новорічних мюзиклів 2000-х зняв серіал "Пригоди козака Виговського"
Новий погляд на історичного персонажа.

Семен Горов на знімальному майданчику серіалу / Джерело: Пресслужба
Вже 31 серпня о 20:20 на телеканалі "2+2" відбудеться прем’єра пригодницького серіалу "Пригоди козака Виговського". Це не суха сторінка з підручника історії, а захоплива художня інтерпретація життя Івана Виговського — ще до того, як він став великим гетьманом. Режисер проєкту Семен Горов розповів, як створювався цей масштабний світ та чому глядачі побачать зовсім іншого Виговського.
Робота над серіалом тривала майже два роки, більша частина з яких пішла на ретельну підготовку: написання сценарію, пошук локацій та кастинг. Знімання ж охопили найбільш автентичні куточки України: від "Пирогова" та "Мамаєвої Слободи" до замку-музею "Радомисль" та "Парку Київська Русь".
Прошу глядачів розуміти: ми не намагалися зробити документальну реконструкцію. Це наш сучасний, художній погляд на XVII століття, – наголошує Семен Горов.
Головна інтрига будь-якого кастингу – хто втілить образ легендарного героя? Семен Горов зізнається: вибір зупинили на молодому акторові Артемові Пльондері. Виявилося, що він настільки органічно вписався в образ, що художник-постановник Олександр Тетерін був вражений: актор виглядав точнісінько як ескізи майбутнього гетьмана, створені ще до завершення кастингу.
Забудьте про нудного державного діяча зі шкільних підручників. Глядачі побачать молодого Виговського, який понад усе любить пригоди та жіночу увагу. Його серце розриватиметься між трьома красунями: польською панянкою Агнешкою, донькою гетьмана Віталіною та загадковою Оксаною.
Створення "вигаданого світу" вимагало титанічної праці консультантів, реконструкторів та дизайнерів костюмів. Для головних героїнь – Дар'ї Легейди та Катарини Файн – створили ексклюзивні вбрання з оксамиту, шовку, мережива та шкіри.
Трагічною сторінкою проєкту стало те, що частину цих унікальних костюмів було безповоротно втрачено під час російського ракетного удару по кіностудії імені Олександра Довженка. Ці втрати нагадують, якою ціною сьогодні українські митці зберігають та створюють нашу культурну спадщину.