"Мені подобається": Аніта Луценко заговорила про так званий бостонський шлюб – у чому сенс особливого союзу
Зіркова тренерка пояснила, чим їй подобається такий формат стосунків.

Аніта Луценко / Джерело: anitasporty
Зіркова фітнес-тренерка та телеведуча Аніта Луценко заговорила про так званий бостонський шлюб. Аніта пояснила, чим їй подобається такий формат стосунків, а Люкс розповідає, у чому сенс цього особливого союзу.
Як відомо, у грудні минулого року Аніта Луценко зі сльозами на очах підтвердила розрив із чоловіком Олександром, з яким вона тривалий час була у стосунках. У пари є донька Мія, яка народилася у 2016 році.
Пройшов деякий час і зараз Аніта старається насолоджуватися життям, розвиває кар'єру, подорожує. Зараз Аніта зі своєю подругою Оленою та донькою відпочивають за кордоном. У своєму Instagram тренерка показала сніданок у компанії подруги й заговорила про "бостонський шлюб".
Тема ранку: Бостонський шлюб – це союз двох жінок, що живуть разом незалежно від чоловіків. Без інтимної складової. Мені подобається, коли мені готують сніданок, – підписала відео зі смачним та корисним сніданком Аніта й показала свою подругу.
Що таке Бостонський шлюб
Термін виник у США наприкінці XIX століття. Він описував тривале спільне проживання двох фінансово незалежних жінок, які вели спільний побут і підтримували одна одну, не залежачи від чоловіків. Назву пов’язують із романом Генрі Джеймса "Бостонці" (1886), де описано схожий союз "нових жінок" – освічених феміністок, які обирали кар'єру та самореалізацію замість традиційного заміжжя.
У вікторіанську епоху такі стосунки вважалися цілком пристойними та платонічними, оскільки суспільство вірило в "асексуальність" жінок, проте з 1920-х років ставлення змінилося на "підозріле" через розвиток сексології.
Сьогодні це явище знову стає популярним у США та Європі як альтернатива самотності або традиційній сім’ї. Його обирають не лише кар’єристки, а й матері-одиначки (для спільного виховання дітей) або пенсіонерки (задля безпеки та економії).
В Україні термін не є масовим, проте саме явище має глибоке коріння: наприклад, у новелі "Valse mélancolique" Ольга Кобилянська ще на початку XX століття описала спільне життя трьох інтелігентних жінок як спосіб виживання та творчої свободи.
Читай також на Люкс про те, чи достатньо кохання для міцних стосунків.