Мережу сколихнула дискусія про високі вимоги в школі: навіть у спорті дають три спроби

Дитячі шкільні помилки занадто часто караються замість того, щоб бути основою для навчання. Освітній фахівець Володимир Співаковський акцентує увагу на тому, що школярів ставлять у жорсткі рамки: їм потрібно досягати ідеалу з першої спроби, тоді як у дорослому світі людям дають змогу пробувати, помилятись і вдосконалюватись.

За словами експерта, у професійному спорті учасник має кілька можливостей на виступ, у творчих галузях – безліч варіантів редагування. Архітектор може переробити ескізи десятки разів. У школі ж, навпаки, від дитини очікують точного і правильного результату одразу.

"Чому в дорослому житті архітекторам дозволено спочатку робити ескіз, креслення, потім обговорювати його з усіма, і ще 20 разів усе переробляти, домагаючись досконалості. А в школі змушують досягати досконалості й ідеальної відповіді з першої спроби? Чому поет сто разів перекреслює написані слова, доки не доб'ється ідеальної рими й натхненного сенсу? Навіть у спорті дають три спроби. А в стрибках у довжину – навіть 6 спроб, і обирають із них найкращу, а не середню", – написав Співаковський.

Експерт наголошує: діти мають право на повторні спроби, і саме багаторазовий досвід формує глибше розуміння та вміння. Оцінювання не повинно перетворюватися на вирок, а має мотивувати до розвитку. Ще один принцип, який, на думку Співаковського, варто впроваджувати зі шкільної лави — командна співпраця. Адже саме вміння працювати в колективі необхідне у реальному житті.

"Тож у школі треба давати багато спроб, мотивуючи учня домагатися ідеального результату, незважаючи на кількість спроб, і не ставлячи проміжних оцінок. І вчити працювати командою, а не відлюдниками. Бо в дорослому житті цінується саме командна робота. А від таких прогалин з дитинства потім нав'язуються численні й дорогі курси з тімбілдингу. Але вже пізно", – додав він.

Як зазначає експерт, якщо в дитинстві не навчити людину взаємодіяти з іншими, пізніше виникнуть труднощі у спільній роботі, комунікації, емоційному комфорті. Виробити ці навички у дорослому віці значно складніше й дорожче.

Співаковський додає: сучасна педагогіка приділяє командності стільки ж уваги, скільки індивідуальності, самостійності та розвитку автономії. Адже школа — це не аналог роботи, а простір для тренувань, де через спроби, помилки і вдосконалення формується майбутній професіонал.

У коментарях до допису люди почали ділитися власним баченням та досвідом. Частина погодилась, інші — поставились до ідеї з пересторогою:

• "А нічого, що вони вже мали купу спроб і можливість для помилок під час вивчення всієї теми? ЗНО вони теж будуть по три рази здавати? Наші діти нічого не бояться. Навчились списувати і головою думати не хочуть. Скоро не те що таблички множення не знатимуть, а читати не захочуть навчатись, бо ж важко. Будуть днями в телефонах в ігри грати. Не доводьте до абсурду".
Реклама
• "Так в школі наче не ставлять одну-єдину оцінку за десять років. Як діти будуть вчитися спиратися на свої попередні невдалі спроби, якщо вони не будуть знати, що ці проби були невдалими? Все більше переконуюсь, що після звільнення треба зайнятися шкільним вихованням, бо я дивлюсь, тут також "блакитні океани".
• "Наш шкільний вчитель фізики, Михайло Петрович Кононенко, завжди дозволяв виправляти погані оцінки. І не просто дозволяв, а заохочував. Він ставив в журналі одиниці у вигляді палички без хвостика, і учень мав можливість виправити цю одиницю на четвірку. Це було непросто, але можливо".
• "Навчання – це тренінг, коли здобувач освіти багато разів намагається зробити правильно, щоб опанувати необхідні компетентності та компетенції, доводячи виконання навички до автоматизму, тоді у професійному житті менше буде помилок, від яких ніхто не застрахований".
• "Ти підняв дуже актуальне питання – кого ми виховуємо? Геніїв-одинаків чи людей, що вміють працювати в команді. Дякую".

Тобі також буде цікаво дізнатися як заохотити дитину вчитися.