Білий налив

Я прочитала всі поради пророчі,
Бо не могла не спать
Ні дня і ні ночі без тебе...
Без тебе...
Я забувала навіть, як мене звати,
Коли лишав мене в низу біля хати
Під небом... Під небом...
А місяць і зорі, і чисті, прозорі,
А совість твоя - ні!..

А яблука падають, білий налив,
І наше кохання, як детектив.
Дивлюсь я і плачу, як же невчасно
Очі твої, як лампочки, згасли...
А яблука падають, білий налив,
І наше кохання, як детектив.
Дивлюсь я і плачу, як же невчасно
Очі твої, як лампочки, згасли...

Я надихалася кожним поглядом твоїм,
Здалася тобі сама я вперше без бою
Так просто... Так просто...
І я чула від тебе одні пересуди,
Але я не така, і я більше не буду!
Все просто!.. Все просто!..
А місяць і зорі, і чисті, прозорі,
А совість твоя - ні!..

А яблука падають, білий налив,
І наше кохання, як детектив.
Дивлюсь я і плачу, як же невчасно
Очі твої, як лампочки, згасли...

А очі твої, як лампочки, згасли,
І сумно мені, бо це все не вчасно...
Вчасно... Вчасно...

А яблука падають, білий налив,
І наше кохання, як детектив.
Дивлюсь я і плачу, як же невчасно
Очі твої, як лампочки, згасли...