Гастролі

Яка несподівана зустріч,
Губляться слова та якась скутість,
В тандемі ностальгія та образи,
Радість, біль, все одразу.

Як професійні актори граємо ролі,
Так нібито мы їздимо в минуле на гастролі,
З пляшкою вина згадуючи нас,
Натякаючи долі про шанс.
 
Такі дорослі, а мовчимо і обидва йдемо на дно,
Але губи знають що робити, щоб наново почати жити.

Щоби нам не казали, але любов буде жити доки пульсує  кров,
Наші почуття як маяк, себе не обманути ніяк.

Щоби нам не казали, але любов буде жити доки пульсує кров,
Якщо нема що сказати, можна просто обійняти.

Слова кажуть одне, очі інше,
Очі кажуть правду, кажуть більше,
І знову вибір - в обійми чи бувай,
Колись ми вже втратили рай.

Як професійні актори граємо ролі,
Так нібито ми їздимо в минуле на гастролі,
З пляшкою вина згадуючи нас,
Натякаючи долі про шанс.