Де б я не була, як би не було, знай!
Я не забула тебе не забула, ти мого серця рай.
Де б я не була, як би не було знай, я не забула, тебе не забула, й ти мене пам’ятай.
Слова, ними хтось плакав хтось радів.
Слова, іноді так бракує їх, а я більше не хочу зайвих слів, твоя, душею і серцем, як і хотів.
Не хочу, не хочу, не хочу.
Я знати я знати, я знати, що зможу, що зможу, що зможу, до когось тебе відпускати.
Де б я не була, як би не було, знай!
Я не забула тебе не забула, ти мого серця рай.
Де б я не була, як би не було знай, я не забула, тебе не забула, й ти мене пам’ятай.
Слова, мільйони людей мільйони слів, слова, для когось важливі комусь ні.
В очах, моїх набагато більше них.
Таких, ти більше не знайдеш почуттів.
Не хочу, не хочу не хочу.
Я знати, я знати , я знати, що зможу, що зможу, що зможу, до когось тебе відпускати.
Де б я не була, як би не було, знай!
Я не забула тебе не забула, ти мого серця рай.
Де б я не була, як би не було знай, я не забула, тебе не забула, й ти мене пам’ятай.
