В Києві осінь

Осінь з'явилася така несподівана
В місто каштанове знову прийшла вона
І цілий день холодний дощ пливе по вікнах
Злива гуляє по вітряних вулицях
Злива, якої, здається, немає кінця

Ти думаєш про те, до чого так не звикли
Я стою одна, і ти один біля вікна
Будеш сумувать про дотики тепла
Тіні на стіні
Може так, а може – ні
В ці холодні дні

А в Києві осінь, осінь,
ла-ла-ла-ла-ла

Осінь з'явилася така несподівана
Місто каштанове плаче розірване
Ми біжимо від себе, і куди не знаєм
Злива іде одиноко по вулиці
Злива торкається тихо твого лиця
Хто скаже про любов, якої більш немає?

А в Києві осінь, осінь,
ла-ла-ла-ла-ла