По Фрейду: як саме ми обираємо собі партнера

Іноді буває складно зрозуміти, чому ми обираємо тих чи інших людей як своїх супутників життя. Це пов'язано з тим, що наші емоції та поведінка залежать не лише від нашого свідомого досвіду, але й від внутрішніх образів, які сформувалися в нашій психіці в ранньому дитинстві, пояснює психологиня Ольга Корбут. Як саме і чому ми зупиняємо свій вибір на певній людині, читай далі.

Як ми обираємо партнера

Психологиня нагадала, що ще Фрейд писав про те, що ми обираємо людей, які вже існують у нашому несвідомому.

Уявіть, що наша психіка — це театр, а в ньому живуть різні персонажі. Ці персонажі — це образи людей, які були для нас важливими, наприклад, мама, тато, бабуся, дідусь. Кожен має свою роль: хтось добрий і лагідний, хтось суворий, а хтось байдужий. Ці образи можуть впливати на те, яких людей ми обираємо в дорослому житті. Наприклад:

1. Людина, яка виросла з "недоступним" татом, може шукати партнера, який буде відстороненим і холодним.
2. Людина, яка виросла з "неемоційною" мамою, може шукати партнера, який буде практичним і раціональним.

Ми можемо шукати й зовнішні схожі риси, наприклад, довге світле волосся або маленький ніс. Особливо заплутано буває тоді, коли батьки відігравали неоднозначні ролі у вихованні дитини. Наприклад, люблячий, але часто відсутній тато, або мама, яка поруч, але абсолютно не залучена до життя дитини.

Але не лише так працює наша психіка. Часом нам хочеться взяти щось від однієї людини, щось від іншої, і зібрати свій "ідеал" як конструктор. Тому буває так, що в дорослому житті нам постійно чогось не вистачає й ми не припиняємо своїх пошуків. Важливо розуміти, що внутрішні об'єкти з часом можуть змінюватися. Наприклад, через досвід стабільних тривалих взаємин.

Також варто зазначити, що внутрішні образи не завжди є точними копіями наших реальних батьків. Це скоріше наші уявлення про них, які можуть бути як правдивими, так і ні.

Хочете краще розуміти себе і свої стосунки? Дізнавайся, чому ти ніяк не можеш знайти своє кохання.