Що не так зі змінами в дистанційній освіті з 1 вересня 2025 року: вчителі б'ють на сполох

Міністерство освіти та науки України оновило норми регулювання дистанційного навчання, що викликало значний резонанс в освітньому середовищі. Ключові зміни стосуються учнів, які перебувають за кордоном – відтепер вони можуть опановувати лише українознавчий компонент освітньої програми.

Крім того, нововведення торкнуться школярів, що знаходяться на тимчасово окупованих або прифронтових територіях.

Ці рішення освітнього відомства викликали серйозне занепокоєння серед освітян. Вони вважають, що такі нововведення порушують права дітей на здобуття повноцінної освіти за дистанційною формою та суперечать чинному законодавству. Зокрема, директори дистанційних шкіл Маріуполя наголошують, що ухвалені документи не враховують низку критично важливих аспектів. Діти з тимчасово окупованих територій (ТОТ), які нині перебувають за кордоном, вимушені навчатися в інтеграційних класах або навіть на нижчому рівні, що не передбачено вітчизняною системою освіти.

Керівники освітніх закладів також зауважують, що навчальні програми іноземних шкіл не відповідають Державним стандартам освіти України та не є синхронізованими між собою. У відповідь на це освітяни об'єдналися та підготували колективне звернення до депутата Верховної Ради Сергія Магери. У зверненні зазначається, що зміни, ухвалені МОН, виключають вивчення точних та природничих наук, а також іноземних мов для учнів 1-9 класів при навчанні за українознавчим компонентом. Крім того, скорочуються години на вивчення цих предметів у 10-11 класах, що, на думку освітян, унеможливить вступ дітей до українських університетів.

Окрім цього, директори шкіл стверджують, що нові правила створюють штучні обмеження для функціонування дистанційного навчання, порушуючи тим самим права вчителів на працю та позбавляючи їх засобів до існування.

"Проблеми, зазначені вище, стосуються всіх шкіл, переміщених з окупованих та прифронтових територій, які працюють за Державними стандартами України. Вже з 1 вересня 2025 року велика кількість вчителів, працюючих у цих школах, втратять роботу, а тисячі українських дітей – можливість продовжити навчання за повною освітньою програмою", – йдеться у зверненні.

Муніципалітети тимчасово окупованих міст наголошують, що найголовнішим завданням є збереження на роботі педагогів. Це необхідно для забезпечення можливості відновлення повноцінної роботи шкіл одразу після деокупації українських міст.

Начальник департаменту освіти Маріупольської міської ради Володимир Курський пояснив, що місцева влада використовуватиме надані МОН можливості для збереження кадрового складу шкіл. Він також зазначив плани щодо розвитку патронатної освіти для дітей на окупованих територіях, проте акцентував на важливості збереження за батьками права самостійно обирати форму навчання для своїх дітей.

"Ми, звичайно, будемо користуватися тими можливостями, які надає нам МОН, щодо збереження кадрового складу шкіл. Будемо розвивати патронатну освіту для дітей на окупованих територіях, хтось долучиться до кадрового резерву, який створює МОН. Але все ж такий ми вважаємо, що дуже важливо зберегти можливість батькам вільно обирати форму навчання для своїх дітей", – сказав Курський.

Водночас, заступниця міністра освіти та науки Надія Кузьмічова пояснила позицію МОН, зазначивши, що українські діти, які одночасно навчаються у двох школах (місцевій за кордоном та українській дистанційно), відчувають надмірне навантаження. Це призводить до того, що вони змушені вчитися з ранку до вечора, і така освіта стає формальною, втрачаючи свою ефективність.

У зв'язку з цим МОН розпочало розробку нового формату навчання, який дозволить дітям повноцінно навчатися у школах країн перебування, зберігаючи при цьому міцний зв'язок з Україною. За словами Кузьмічової, українознавчий компонент наразі не користується популярністю, проте він постійно тестується, оновлюється, покращується та адаптується до потреб дітей. Вона також припустила, що занепокоєння освітян, залучених до роботи дистанційних шкіл, може бути передчасним.

Нардеп Сергій Магера, до якого звернулися за допомогою директори дистанційних шкіл, переконаний, що ухвалений наказ МОН необхідно скасувати. Він вважає ці рішення МОН дискримінаційними.