Що писали про Київ письменники, коли ще не було Instagram: найкращі рядки до Дня міста 2025

Спойлер - дуже цікаво.

Цитати про Київ / Джерело: відкриті джерела

Київ - місто, де ранкова кава пахне історією, а затори — філософією. У столиці, де золотоверхі собори мирно співіснують із ТЦ і «ресторанчиками з душею», не гріх згадати, як про це місце говорили класики. Тож лови підбірку найвлучніших трохи ностальгічних висловів про Київ від Люкс - очима тих, хто бачив його ще до того, як він став столицею таким як є зараз.

Вірші про Київ: добірка, натхненна любов’ю до нашої столиціДивитись також

День міста Києва 2025 / відкриті джерела

"Весело й тяжко згадувати нам тебе, старий наш діду Києве! Бо й велика слава не раз тебе осіяла, і великії злигодні на тебе з усіх боків збирались… Скілько-то князів, лицарства і гетьманів добуло, воюючи за тебе, слави; скілько-то на твоїх улицях, на тих старосвітських стогнах, на валах і церковних цвинтарях пролито крові християнської!" - Пантелеймон Куліш, "Чорна рада".
"Господи, як тут у Киіві гарно. А як подумаю, що оце треба вертатись додому, то міні здається, що треба через день умірати",- Іван Нечуй-Левицький, "Кайдашева сім'я".

"Стоять київські гори непорушне, заглядають в синій Дніпро, як і споконвіку, несуть на собі пам'ятку про минувшість для того, хто схоче її розуміть, і ждуть не діждуться, поки знов вернеться до їх слава старого великого Києва, поки знов заквітчають їх потомки давніх батьків свіжими квітками історії..." - Іван Нечуй-Левицький, "Хмари".
"Нічний Київ мені був ніби кава, про яку забув, а коли згадав - вона ще не остигла. Київ був - як музика. Київ плавився від власної чарівності. Все було так неймовірно, що я просто не міг не наздогнати цю дівчину", - Мирослав Лаюк, "Світ не створений".
"Щоранку я виходжу з дому, коли вулиці ще порожні й повітря м’якою димкою огортає широкі простороні київських гір та ярів, купи темної зелені й будинків з бурого каменю. Я виходжу з дому, поки в тіні зберігається нічна прохолода, хоч зараз усі навколо речі заздалегідь вже відчувають наближення денної спеки", - Віктор Петров-Домонтович, "Дівчина з ведмедиком".

"Ви помічали, як фіолетові барви щовечора охоплюють київські пагорби? Іноді кольори набувають легкості, прозорості, аж до ніжно-бузкового, потім густішають до глибокого лілового… Особливо це помітно навесні, коли повітря прогрівається лише вдень, коли сонце сідає за Кирилівськими висотами. Чому ці кольори такі дивні саме у граді Києві, новому Єрусалимі?", - Олесь Ільченко, "Збирачі туманів".