Сніжана Бабкіна: Обман, як імітація оргазму, ні до чого хорошого не призведе

"У нашому житті все невипадково. Інколи озираюся і думаю: як так склалося?

Коли ми тільки почали зустрічатися з Сергієм, нам пророчили лише три роки. Просто він ніколи ні на чому довго не зосереджувався – ні на роботі, ні на стосунках. Ну принаймні так у нього було з першою дружиною. А ми вже майже 11 років разом! І як так сталося? Зараз я озираюся і розумію: а інакше ж і бути не могло! Усе настільки логічно. І все бере свій початок із дитинства! Магія якась просто.

Мені було 10 років, коли Сергій вперше з’явився в моєму житті. Маленькою я відвідувала Будинок піонера неподалік свого дому. Сюди ж ходив і Сергій, хоча жив в іншому районі, у центрі.

Я часто чула, як хтось співав "Поздний час, половина первого", "Любите девушки простых романтиков". Увесь час було цікаво подивитися на цього загадкового хлопця, але на репетиції нікого не пускали. І от в кінці навчального року в нас був звітний концерт. Як зараз пам’ятаю: виступила, біжу переодягатися й чую знайомий голос. Я повертаюся до залу і бачу високого чорнявого симпатичного юнака. Після цього ми не перетиналися. Але пізніше дізналася: весь час він був поруч!

Наприклад, під час навчання в Харкові мої однокурсники божеволіли від нового Театру 19 і молодого актора Сергія Бабкіна, який блискуче зіграв Павла І. Знайомі радили піти на спектакль до нього, та завжди щось заважало. Потім переїхала навчатися до Києва. Але й тут наздогнав мене Сергій. Уся молодь фанатіла від 5'nizza. Мені постійно підсовували їхній диск, аби послухала. Та як розумієте, часу на це в мене знову ж таки не було (сміється). То пари, то нічні зйомки.

Зізнаюсь, мені б хотілося, аби доля звела нас із Сергієм раніше (посміхається). Але, з іншого боку, чи було б тоді все так міцно й прекрасно в нас, як зараз?

Нещодавно ми їхали з чоловіком у машині і він сказав: "Слухай, мені здається, що немає таких сімей, які постійно разом. Як думаєш, нам колись це набридне?". Я почала переконувати, що ми ж не спеціально так робимо. До того ж отримуємо від цього неабияке задоволення!

Дехто зі знайомих стверджує, що Бабкіни повсюди і хтось може зурочити наше щастя. Але в цьому ми! Й ось так уже десять років ідемо пліч-о-пліч.

Я чітко пам’ятаю момент, який назавжди зміцнив наші стосунки. Веселині був рік, ми якраз хотіли переїздити в іншу квартиру. Сергій повернувся з гастролей, зайшов у дім, а тут я на порозі з сумками і заявляю, що йду від нього. Тоді я вперше побачила сльози чоловіка… Ні. Це були не сльози. Він вив, як вовк... Ми дуже емоційні з Сергієм. Часом доходило навіть до биття посуду! Але це на п'ять хвилин – потім проходило.

Одинадцять років тому мені було не просто від усього відмовитися і поставити себе за спину чоловіка. Просто інакше ми б не змогли побудувати нашу фортецю.

Спочатку я й не здогадувалася, що це займе весь мій час. Здавалося, що не зможу отримувати від цього задоволення. Було складно, але й зараз не просто розмежовувати дім, роботу, родину. Я ж не вчилася на того, ким зараз працюю. Крок за кроком пізнаємо все це. Щось виходить, а щось ні. Постійно шукаємо, експериментуємо. Наприклад, у нас немає продюсера, який би сказав: "Хочете зібрати "Олімпійський"? Тоді маєте зробити ось це і це". І лише згодом почала отримувати задоволення.

Звичайно, бували в мене й моменти депресії. Ну як так? Я ж навчалася в Києві! Я актриса! Я мріяла про кар’єру в кіно! У мене було стільки зйомок! І так швидко все закінчилося? У такі хвилини здавалося, що земля з-під ніг іде. І я вже ніби змирилася з цією думкою, аж тут рік-два тому вирішила, що час зайнятися собою. Якщо є бажання, то все можна реалізувати.

Парадоксально, але у шоу-бізнесі я не бачу справжнього акторства. Мені хочеться гарного українського кіно. Зараз воно поступово з’являється. Часто читаю в Інтернеті, що наше кіно не дотягує до Голлівуду. Та я вірю в нього. У нас чимало хороших акторів. Але де вони? У шоу-бізнесі світяться одні й ті ж. Хоча стільки талановитих акторів! Для чого далеко ходити? Сергій Бабкін, наприклад. Я бачила мінімум 10 його ролей, зовсім несхожих. І я так кажу не тому, що його дружина. Він надзвичайно глибокий багатогранний актор. То чому його так мало запрошують у фільми? Беруть одних і тих самих, які просто вже набридли. Ось це для мене справжня загадка.

У душі, та й зовні відчуваю себе 25-річною. Намагаюся зберегти в собі дитину.

Я не обмежую себе в емоціях: якщо здивована чи рада, то обов'язково покажу це всім своїм нутром. Комусь може здатися, що поводжу себе награно, але це не так. Мрію зберегти в собі дитячий трепет й уміння відчувати життя. Хоча інколи критикую себе за надмірну емоційність. Буває, Сергій просить промовчати, а в мене не виходить. Можливо, це татова гаряча кров дається в знаки або ж моя професія. В усіх акторів розхитана нервова система. До речі, останнім часом наша родина захопилася йогою. Вона навчає, як зробити вдих-видих, розвернутися і піти. Не потрібно себе розтрачувати на дурниці. Усе вирішиться. А подобається в собі те, що зовсім необразлива, легко знаходжу з усіма мову, намагаюся бачити в усьому щось хороше.

Узагалі все, що не подобається, можна виправити. Будь-яка проблема вирішується. І яка ж нісенітниця, коли, наприклад, чоловік запевняє жінку, що він не зміниться! Звичайно, так зручно. Але не дівчатам. Вони терплять і страждають, а варто йти від таких мужчин. Особисто мені важливо, щоб людині було комфортно, щоб вона отримувала задоволення від того, що я поруч. Це кропітка щохвилинна робота над собою. Простіше кинути палити, мабуть. Та й хитрість – не варіант. Коли, наприклад, із коханим ти одна, а насправді – інша. Обман, як імітація оргазму, ні до чого хорошого не призведе (сміється).

На мою думку, багато хто помиляється, будуючи стосунки лише на сексі. Мовляв, якщо чоловік тебе постійно хоче, значить, усе у вас класно. Не заперечую, але через рік це мине. У нас взагалі протягом перших трьох місяців нічого не виходило (сміється).

Найважливіше – не боятися говорити. На перших етапах стосунків потрібно докласти чимало зусиль, аби коханий почав довіряти, прислуховуватися до твоєї думки. Для цього треба багато говорити. Часто дівчата запитують, як мені вдалося переконати Сергія кинути вживати алкоголь? Мовляв, вони з чоловіком уже три роки живуть разом, але лише зараз її починає хвилювати, що він зловживає. Вона йому: "Не пий"! А він такий: "Почекай, почекай. Три роки тебе все влаштовувало, а тепер що змінилося?". І я пояснюю: чоловік правий.

Не треба боятися казати в голос про свої бажання, почуття, тривогу. Розмова - це зернятко, з якого будуть виростати справжні здорові стосунки. Не переносьте бесіду на завтра. Вирішуйте все по гарячих слідах. Десь промовчте, а десь натисніть. Пам’ятайте: усе в руках жінки.