"У всіх є мінуси": Аліна Гросу відверто й ексклюзивно про перше кохання у 13 років, знайомства у додатках, табу у стосунках і невдалі дейти із зірками

У житті кожної жінки є свої любовні злети й падіння, аж доки вона не зустріне свого "зеленого прапорця". Аліна Гросу не приховує, що в її лавсторіс було чимало курйозів, Тіндеру й зайвої уваги.

Днями в артистки вийшов кліп на трек "Дурна любов". В ексклюзивному інтервʼю ми розпитали в Аліни, як змінювалося її уявлення про кохання, чи ходила з зірками на дейти, що найскладніше в стосунках із зіркою та за вона що полюбила свого чоловіка.

GROSU – Дурна любов – дивитися онлайн кліп:

Аліно, більшість ваших пісень – саме про любов. Чому вас так тягне саме до цієї теми? Що в ній досі залишається для вас невичерпним?

Мені здається, що 90% пісень у світі створені про кохання, задля кохання або натхненні коханням. Тому для мене ця тема завжди буде актуальною.

Взагалі мені здається, що кохання має врятувати цей світ. Щось я зараз дуже романтизовано кажу, так? (сміється, – прим.ред.) Але мені справді здається, що ця тема ніколи не буде вичерпана. Усе у світі так чи інакше створене навколо стосунків. І кохання – це ж не тільки любов до чоловіка. Це любов до батьків, до друзів, до дитинки, до всіх абсолютно. Тому, гадаю, ця тема ніколи не перестане бути актуальною.

Пам’ятаєте свою першу лавсторі? Якою вона була: красивою, наївною, драматичною чи, може, максимально крінжовою?

- О, так! Стільки скандалів було навколо цієї теми! Я пам’ятаю, що тоді ще були дуже актуальні папараці. Не було таких соцмереж, зате були всілякі "жовті видання", які бігали по місту і реально тебе фоткали.

Мене декілька разів у мої 13 років ловили з хлопцем і навіть викладали фотографії в газетах. Щось типу: "13 поцілунків 13-річної Аліна Гросу". Це було жахливо просто. Ну, що то за любов була в 13 років? Але для людей це було: "О Боже, в 13! Що вона робить?".

Мої батьки були дуже проти тих стосунків. По-перше, я була мала. Зараз повністю з ними згодна. Кожен має право на любов, але, мені здається, всьому свій час, і тоді я ще не була готова. А по-друге, звичайно, батьки завжди хочуть, щоб вони виховували цю квіточку задля принца, як мені здається. І вони не зовсім розраховували на простого пацана. А я завжди шукала в людях душу, а не щось інше.

Чи ходили на дейти з зірковими красунчиками? Можете пригадати найцікавіші з них?

- Ходила і не раз. І скажу чесно: я як творча людина і як людина, яка сама крутиться в цих сферах, дуже просто ставлюся до своєї професії і до професії інших публічних людей. Для мене зірки – на небі, а ми прості люди. Я ніколи абсолютно не цікавилася, наскільки відома особистість поруч зі мною чи невідома. Виключно все було через душу і якісь спільні інтереси.

Були дуже курйозні моменти, тому що люди були з різних сфер. Наприклад, колись я спілкувалася з кількома футболістами. Мене запитали, що мені подобається з музики. А мені тоді дуже подобалось "Танго смерті" Escala чи хтось каже Вівальді…та й класика в цілому. Я надіслала спортсмену одну з композицій Вівальді. А він мені написав: "Ой, що за прикольна група, прикольний трек! Коли вони виступають, коли вони грають, не хочеш сходити?".

І я зрозуміла, що нам трошки не по дорозі. Бо я хоч і блондинка в рожевих окулярах, але достатньо розвинута в різних напрямках людина, і мені цікаво з людьми, які цікавляться різними напрямками. І це стосується не тільки музики, а й образотворчого мистецтва, картин і всього іншого. Я цікавлюся буквально всім: від астрономії і філософії до чогось побутового.

Одні з найкращих і найромантичніших побачень у мене були з моїм чоловіком. Заради мене ця людина літала в будь-які країни світу, щоб тільки побачитися й банально пообідати разом. Мені це було дуже приємно, чесно. Стільки, скільки чоловік для мене зробив, ніхто з інших чоловіків чи хлопців для мене не робив.

Ви розповідали, що мали досвід і на сайтах знайомств. Чому вирішили там зареєструватися і яким був цей період вашого життя? Чи траплялися там справді цікаві знайомства?

- Були моменти до моїх серйозних стосунків, коли реально не мала взагалі часу на знайомства, але мені було цікаво познайомитися з людьми не зі своєї сфери. Я користувалася додатками. Навіть із хлопцем там познайомилася і зустрічалася півтора року. Але мене трохи хвилює те, що, якщо ви знайомитеся з людиною на сайті знайомств, не можете бути впевнені, що вона колись не повернеться туди знову, навіть перебуваючи з вами у стосунках. Тому я не скажу, що дуже "за". Скажу, що так, там є нормальні люди, з якими можна познайомитися. Не у всіх є можливість познайомитися з кимось у реальному житті, тому нічого поганого в цьому я не бачу.

Але будьте уважні, бо там можуть не тільки, як це зараз кажуть, дівчата-"тарілочниці", але й чоловіки-аферисти. Навіть на Netflix виходив "Аферист із Tinder". Коротше, будьте уважні, коли знайомитеся в таких місцях.

У вашій романтичній скарбничці точно має бути місце для найкрінжовішого побачення. Яке з них сьогодні згадуєте зі сміхом?

- Куди ж без цього? Думаю в кожної дівчини таке траплялось, що хлопець обурювався через ціну кави в звичайній кавʼярні. Шість-сім років тому у мене теж така була історія. І я була просто в такому шоці. Мені стало соромно, тому швиденько сплатила за двох і втекла.

Ще було таке: запросили мене на побачення, ми ходили, гуляли, і начебто людина непогана. А потім він каже: "Давай поїдемо в інше місце, сідай до мене в машину". Я сідаю в машину преміальної марки: Lamborghini чи Ferrari – зараз уже не пам’ятаю. Але на лобовому склі була павутина. І я зрозуміла, що ця машина або стояла 150 років, або була взята в оренду. Мене тоді це трохи налякало і насторожило. Загалом стало не по собі – і наступного побачення вже не було.

Був ще момент, коли на побачення прийшов хлопець не зовсім в адекваті. Він дуже хотів потрапити зі мною в музей, бо всі, коли чують, що я творча особистість, думають, що мене треба водити по музеях, операх, балетах і всьому іншому. І більше в мене нічого цікавого немає.

А я, якщо що, люблю екстрім: вейкборд, парашут, ще щось. Зараз уже не так, бо є дитина, але завжди було цікаво щось побачити, подивитися, спробувати себе в чомусь новому. Творчість – це все чудово, мистецтво – теж, але я його, якщо чесно, вже надивилася за життя.

Так от, цей хлопець почав дубасити у двері музею, щоб його впустили, імітувати, що він дуже важлива людина, мало не директор цього музею. Коротше, це було дико і негарно. Я дуже не люблю людей, які намагаються кимось здаватися, а не бути собою.

До речі, як гадаєте, як це – будувати стосунки із зіркою? Що в романі зі знаменитістю найскладніше, а що, навпаки, дуже зручно?

- Головне, щоб була повага у стосунках. Коли кожен займається своїм і ви не змагаєтеся. Не має бути такого: "Я чимось кращий", – і постійно це доводити.

Ви обоє люди, які стоять на ногах, і маєте поважати одне одного. У стосунках не має бути змагання: "А в мене це краще", "А в мене ось це". Мені це ніколи не імпонувало, і в моїх стосунках такого ніколи не було і не буде.

Коли дві творчі людини – це завжди трішки італійські пристрасті, мені здається. Це, звичайно, купа емоцій. Але це і розуміння, і підтримка, і розуміння в роботі. Вам завжди є про що поговорити. Якщо не про погоду, то про роботу.

Що найскладніше? Напевно, найскладніше з акторами. Я по собі суджу. Я ж багато знімалася, і коли почала свої серйозні стосунки, вийшла заміж, то перестала зніматися в сценах, де є поцілунки.

Я з повагою ставлюся до інших акторів, які обрали інакше: "Це моя робота, я маю це робити, терпи мене таким, який я є". Але для мене це табу, і вже дуже багато років. Тому що щось має бути особисте. Навіщо провокувати якісь ревнощі? Бо одна справа, коли ти просто уявиш: для звичайної людини нетворчої сфери твоя жінка чи чоловік цілується з кимось у кадрі, а потім каже: "Це моя робота". Ну, де цей кордон? А що далі? А далі – фільми для дорослих чи що? Бо це робота і це заробіток. Мені здається, я б не терпіла чоловіка, який заробляв би гроші не тільки в кадрі, а й поцілунками з іншими жінками. І це діє навпаки – і щодо мене. Це ненормально для мене і для моєї сім’ї.

А ще мені здається складно, якщо у вас дуже різні розпорядки: важко витримувати цей ритм, щоб бачитися. Але в нас із чоловіком є домовленість, і це працює: то працюю я, то працює він. Я стараюся підлаштуватися під його роботу і не ставити щось на той час, щоб довше бути з ним і з дитиною. І він підлаштовується під мене. Тобто ми одне одному стараємося допомагати, щоб якомога більше бути разом. І все складається дуже добре.

А що дуже зручно? Ну, це єдине – тотальне розуміння у всьому. Ніхто ніколи не буде знецінювати твою роботу.

У які міфи про кохання ви свого часу щиро вірили, а тепер думаєте: "Оце я чудила?"

- Досі вірю у всі міфи й, буває, одягаю рожеві окуляри, тому що така людина: романтизую все. Але мені повезло, що в мене такий самий чоловік. Така ж сонячна кульбабка.

Чи помічали, що з роками ваше уявлення про кохання змінювалося?

- Так, звичайно. З часом ти починаєш більше придивлятися, придиратися, шукати незрозуміло що. Але у всіх людей є свої плюси і мінуси. І просто ті люди, котрі постійно в пошуку і намагаються знайти кращого партнера, або не кохають, або ніколи не знайдуть цей ідеал. Коли ти дорослішаєш, то розумієш, що треба просто знайти людину, чиї мінуси для тебе не найгірші у світі. Тоді все буде добре. У всіх є мінуси.

Рожеві окуляри спадають десь через два роки. Ти вже дивишся не так закохано. Кохання змінюється. Ти вже починаєш притиратися, звикати, розуміти. І якщо ось ці мінуси тебе дратують настільки, що ти не можеш їх витримати, – ну, ось це провал.

Ми з чоловіком уже давно знаємо, які в мене мінуси, які в нього, і спокійно витримуємо одне одного. Це, мені здається, і є запорука хороших стосунків. Коли для тебе ці мінуси не є найжахливішими у світі. І мені здається, що це зрілість – розуміння, повага, довіра. Але, знову ж таки, не може бути сліпої довіри. Всі люди вчаться на досвіді. Для мене найжахливіше у стосунках – це брехня. І я її ніколи не пробачу.

Якщо людина відкрита і прямо тобі про щось каже, то це треба цінувати, поважати і в такому випадку довіряти. Що б не було, ви маєте дотримуватися тих кордонів, які самі собі задали.

Усе має бути взаємно. Наприклад, у когось кордон – смс комусь, і його порушення – це вже ревнощі і скандали, а в інших можуть бути вільні стосунки – і це ок, бо якщо вони про це домовилися, у них інші рамки. Просто потрібно про все домовлятися. Якщо ви готові приймати ці кордони, якщо ви комусь їх встановлюєте, то маєте так само і у своєму житті їх дотримуватися. Все на довірі і на домовленості.

Ви вже кілька років у шлюбі. Як зрозуміли, що поруч саме та людина – ваш зелений прапорець і та сама тиха гавань?

- Знаєте, він для мене стільки зробив, як не один інший чоловік. Може, зі сторони я мало про це розповідаю, але людина, котра віддала заради наших стосунків усе, мені здається, заслуговує не те що уваги – він як мінімум заслуговує на мою повагу.

Тиха гавань – це наразі не про нас, скажу чесно, бо це так нудно – жити.

Але те, що він "зелений прапорець", – це те, що він чудовий батько. Я ще до народження дитини бачила, як він ставиться до чужих дітей, до моїх племінників, до мого брата. І він дійсно шикарний учитель і вихователь. Мені здається, що раніше я не настільки могла правильно зацікавити дитину, наскільки він. Як він знаходить спільну мову! Я багато чому вчилася.

А ще я зрозуміла, що це саме моя людина, коли ти стараєшся рости разом із людиною. Коли тобі цікаво, коли ти стараєшся в чомусь рівнятися, чомусь вчитися разом. Тобто він вчиться у тебе, ти – у нього.

І головне – це вчинки.

Скільки мені всього говорили і обіцяли за життя, але ця людина говорить дуже мало, але багато робить. І це я найбільше ціную. Ось так я і зрозуміла, що це – моя людина.

Що сьогодні для вас означає "щасливі стосунки"? Про що вони?

- Це коли вам просто добре разом, навіть помовчати. Як співав Скрябін: "Давай виключим світло і будем мовчати". Просто це настільки кайфово, коли тобі просто добре.

Я взагалі екстраверт, але мені часом прокидається інтроверт. І я розумію, що поруч, окрім чоловіка, мені важко з кимось перебувати. У моменти, коли хочеться побути в собі, чоловік мені абсолютно не заважає. Мені з ним добре. Мене навіть більше зворушують наші якісь мініскандали. Звичайно, у нас є сварки і тому подібне, але вони не бісять. Я адекватно ставлюся до цього всього.

Щасливі стосунки – це коли ви знаєте про мінуси одне одного, але вони ніяк не впливають на ваше ставлення. Адже ви кохаєте, всупереч усьому. Це коли ви знайшли свою людину, з якою вам комфортно мовчати, радіти життю, сумувати разом, вирощувати дітей. Щасливі стосунки – це коли це ваша людина, яка ставиться до вас так само, як ви до неї.