Вакарчук, Kola, Alyona Alyona, YARMAK в одному кліпі — прем’єра пісні "Люди" від YAKTAK

Виконавець YAKTAK тішить слухачів своєю новою роботою "Люди". Ця пісня – як розмова по душах. Наче хтось мовчки сів поруч на лавці й почав говорити серцем, без пафосу, без моралей. Вона про те, що всі люди наче вокзали: зберігають у собі сміх, сльози, прощання, очікування і слова, які так і не були сказані. Кожен світиться по-своєму: хтось яскраво, хтось м’яко, але кожен здатен прорізати темряву.

У пісні люди – це каміння, дерева, іскри. Кожен зі своїм шляхом, характером, тріщинами, світлом. Усі різні, але з подібним болем. Це не просто окремі історії, це щось більше.

Разом із треком YAKTAK представив і кліп, у якому знялися люди різного віку: діти, підлітки, дорослі та старші. Візуально відео підкреслює головну ідею пісні: кожен – частинка чогось більшого і саме разом народжується сила.

У зйомках також взяли участь відомі артисти - Святослав Вакарчук, Alyona Alyona, Kola, YARMAK, а також військовий і музикант Мойсей Бондаренко та керівниця медичної служби "Ульф" батальйону "Вовки Да Вінчі" Аліна Михайлова.

"Є пісні, які пишуться довго, коли кожне слово потрібно обдумати, виносити. А є ті, що з’являються легко, ніби самі витікають із емоцій і думок. Цей трек – саме такий. Кожен, хто почує його чи прочитає текст, знайде щось своє. Бо зрештою все зводиться до простого, але важливого: давайте залишатися людьми. Адже "люди, люди, люди, люди, хто ми є один без одного?" – коментує YAKTAK.

YAKTAK – Люди – дивитися онлайн кліп:

YAKTAK – Люди – слова:

Я знаю, що люди як ті вокзали

Що пам'ятають сум, сльози і сміх
Ті слова, які ще не сказали
Так хотів би я почути їх усіх

Знаю я - ми до кінця за свободу
Вірю я, що люди як ті ліхтарі
Світять крізь всі бурі й незгоди
Хто би що не говорив

Люди, люди, люди, люди
Хто ми є один без одного?
Люди, люди, люди, люди
Без людей стають безоднею
Люди, люди, люди, люди
Вʼянуть без любові це закон
Любиш, любиш, любиш, любиш
Любиш ти і я люблю також

Люди – каміння, вони летять у море
Лишають за собою лиш сліди на мить
Два кола на поверхні, скільки таких історій?
Може, це ми з тобою? Я сподіваюсь, що не ми

Люди це іскри, вони летять яскраво,
Лишають за собою тільки світло в темряві
Хтось світить довго, а хтось згасає рано
І темно там, де вчора ще комети жевріли

Люди це квіти, лізуть до сонця крізь багнюку
Читай не між рядків, читай між сторінок
Бо коли люди міцно візьмуться за руки
То разом квіти ці утворюють вінок

Люди дерева - сплітаються корінням
І наодинці вже не виживуть ніяк
Один без одного загине, хто у тому винен?
І ми у всьому цьому разом, бо люди - це сім'я

Люди, люди, люди, люди
Хто ми є один без одного?
Люди, люди, люди, люди
Без людей стають безоднею
Люди, люди, люди, люди
Вʼянуть без любові - це закон
Любиш, любиш, любиш, любиш
любиш ти і я люблю також

Люди, люди, люди, люди
Хто ми є один без одного?
Люди, люди, люди, люди
Без людей стають безоднею
Люди, люди, люди, люди
Вʼянуть без любові - це закон
Любиш, любиш, любиш, любиш
Любиш ти і я люблю також