Вчені з’ясували, що любов до пухнастих цуциків має бути закладена в твоїх генах
Виявляється, що прихильність до братів наших менших і до їх милих вушок закладена в нас генетично. Якщо чесно, то ми й не сумнівалися! Хіба можна встояти перед цими пухнастиками?
Ох ці пухнастики!
Такі висновки зробили швецькі та британські вчені. Адже собаки - це перші тварини, яких було одомашнено. А археологічні розкопки доводять, що вони мали тісну комунікацію з людьми упродовж 15 тисяч років.
Та й просто існування песика в сім’ї є запорукою добрих емоцій, хорошого настрою та навіть зменшення ваги. Бо з собаками потрібно часто і, бажано, тривало гуляти.
Фото цього усміхненого песика на фоні квітів роблять людей щасливими, і це дійсно працюєДивіться також
Водночас діти, які ростуть в сім’ї з песиком, стають більш прихильними до цих тваринок і в майбутньому з більшою ймовірністю заводять їх вже у власних сім’ях. І на генетичному рівні в них закладається програма того, що саме щасливий пухнастик є запорукою хорошого настрою та активного способу життя.
Щоб зробити такі висновки вчені проаналізували гени та присутність песика в сім’ях у близько 35 тисяч пар близнюків, що народилися між 1926 та 1996 роком. Науковці навіть дослідили реєстри собак із 2001 по 2016 роки. І вивчали однояйцеві та різнояйцеві пари близнюків. Бо останні мають різний набір генів.
Котик, який обожнює "Гру престолів", нервував під час перегляду, наче людинаДивіться також
І з’ясували, що в різнояйцевих близнюків є ген прихильності до песиків, щоправда він мутував. І саме такі люди частіше за все обирають саме собак в якості домашніх улюбленців, а не інших тварин.
Але науковці не можуть зрозуміти чому саме ген мутував і акцентують на двох причинах. Перша - генні варіації вплинули на можливість приручати та одомашнювати собак. Друга - існування собаки в сім’ї, що впливає на зниження стресу та зменшення відчуття самотності.