Як одружувались 100 років тому: забуті обряди українського весілля
Сучасне весілля здається просто дитячою вечіркою у садочку в порівнянні з тим, що влаштовували наші предки.
українське весілля / Джерело: Україна неймовірна
Якщо почуєш від когось про те, що сучасні весілля надто складні, дорогі та довгі – покажи їм цю статтю. Хай подякують, що їм не треба святкувати цілий тиждень та проходити особливий тест на "чоловічу силу" в коморі. А що ще цікавого було на українських весіллях десь так століття тому - читай на Люкс.
Ну от уяви собі картину - просто уяви. Ти живеш 100 років тому й от з коханим парубком ви вирішили одружитися. Перше, що вам потрібно – забути про один день святкування. Ваше весілля триватиме ТИЖДЕНЬ! І ні, це не одруківка і не наша фантазія.
Ось тобі повний розклад святкування, від якого сучасні весільні координатори точно схопилися б за голову:
- П'ятниця: поїхали! (буквально – починаємо святкувати).
- Субота: час пекти коровай (і це цілий ритуал!).
- Неділя: вінчання (ну нарешті!)
- Понеділок: їмо-п'ємо (класика, яка збереглась і досі!)
- Середа: "поправляємо здоров’я" (так, у середу)
- Четвер: розходимось (якщо ще можемо)
А тепер найцікавіше – жодних селфі з обручкою і хештегів #isaidyes! Замість діамантового персня – руки на хлібі та вишитий рушник. Так-так, просто зв'язували руки рушником – і ви офіційно заручені! (Економно та екологічно, чи не так?)
Забудьте про списки подарунків! Сто років тому все було простіше і... практичніше:
- Наречений дарував нареченій: чоботи (не Louboutin, але теж непогано!)
- Наречена дарувала нареченому: власноруч вишиту сорочку (не з косівського базару, а тільки ту яку вона сама вишивала – не мама, не сестра, не бабця...уточнюємо).
А ше, задовго до того, як з'явилися весільні арки з живих квітів, наші предки прикрашали "вільце" до весілля – справжнє деревце або гілку хвої. Його декорували:
- Калиною, яка символізувала красу.
- Колосками, які уособлювали достаток.
- Цукерками для солоденького життя.
- Барвистими стрічками для настрою.
А ще був не весільний торт, а коровай. Великий такий. Але була одна умова – пекти його могли тільки щасливі в шлюбі жінки. Сьогодні цей кастинг мало хто б пройшов.
Також перед шлюбом дружки з нареченою та батьками виплітали вінки з барвінку - для нареченої, з рути та м'яти - для себе. Для нареченого з барвінку виплітали "квітку" (букетик), А в деяких районах Карпат, Поділля і Буковини - й для нареченого плели вінок.
Офіційний папірець" і "так" у церкві – це, звісно, класно, але 100 років тому цього було замало. Перш ніж молодята могли нарешті залишитися наодинці, їм треба було пройти через викуп нареченої та отримати батьківське благословення. А ще був ритуальний розподіл короваю та, вишенька торті - пов'язування хустки на голову нареченої, яка офіційно переводила дівчину у статус заміжньої жінки!
А якщо у твоїх знайомих скоро річниця весілля - лови підбірку класних привітань.