Як зрозуміти, що стосунки себе вичерпали, і вчасно обрати себе: інтерв’ю зі співачкою ALINA FEELS

Останні роки загострили для багатьох жінок тему внутрішньої опори, емоційних меж і права обирати себе. Постійна напруга, виснажливі стосунки й звичка терпіти більше, ніж варто, змушують по-новому подивитися на власні потреби та цінність.

ALINA FEELS — молода українська співачка, яка говорить про це через музику. Її новий трек "Таро" — пісня про розставання без болю напоказ і про стан, коли тобі добре навіть без когось поруч. Це історія про спокійний вибір себе, внутрішню тишу після складних рішень і сміливість не залишатися там, де більше не чують.

ALINA FEELS – Таро – слухати онлайн трек:

В інтервʼю Люкс співачка розповіла про внутрішню тишу після складних рішень, про емоційне виснаження у стосунках і про силу піти без драми.

Які ознаки найчастіше підказують людині, що стосунки "вичерпалися", і як відрізнити кризу від кінця?

- Для мене головна ознака — ти перестаєш бути собою. Коли замість радості з’являється напруга, замість тепла — постійне очікування, що щось знову піде не так. Ти ніби весь час насторожі, навіть у моменти, які мали б бути спокійними.

Криза — це коли обоє це бачать і обоє хочуть щось змінити. Коли є діалог, навіть складний, але живий. Кінець — це коли ти тягнеш усе одна: пояснюєш, пробуєш, чекаєш, а друга сторона просто звикає, що ти поруч і все витримаєш. У цей момент стосунки перестають бути партнерством.

Як виглядає емоційне виснаження у парі: які щоденні маркери мають насторожити?

- Ти прокидаєшся вже втомленою не фізично, а всередині. Постійно думаєш: "А я не перебільшую?", "Може, зі мною щось не так?". Ти починаєш зменшувати себе: свої бажання, свою чутливість, свою емоційність, аби "не зіпсувати", не викликати напругу, не стати зайвою.
І найгірше — ти виправдовуєш людину більше, ніж вона сама. Знаходиш причини її поведінці, тоді як твої почуття відходять на другий план. Це дуже чіткий сигнал, що щось не окей і що ціна за ці стосунки стає надто високою.

Що означає "обрати себе" без провини: де межа між здоровим егоїзмом і втечею від відповідальності?

- Обрати себе — це не втекти. Це перестати жити в режимі "Я ще трохи потерплю". Здоровий егоїзм — це чесно сказати: мені тут боляче і я не хочу так далі. Втеча — це зникати мовчки, не дивлячись правді в очі. А відповідальність — вийти з того, що тебе ламає, навіть якщо складно, навіть якщо страшно, навіть якщо є почуття провини. Бо залишатися там лише через страх або звичку — це теж вибір. І часто не на свою користь.

Які питання варто поставити собі, щоб зрозуміти: це почуття чи вже звичка?

- Я завжди раджу почати з простих, але дуже чесних запитань:

• Мені з цією людиною спокійно чи тривожно?
• Я зростаю поруч із нею чи постійно виживаю?
• Якщо прибрати страх самотності — я б обрала ці стосунки ще раз?

Ці питання не завжди приємні, але якщо відповідь болить, значить, вона справжня. І з нею вже можна щось робити та працювати.

Чи переживали ви особисто історію, яку описали у пісні? Як народився трек?

- Так, це дуже особиста історія. Це не вигадка і не "красивий сценарій", а той момент, коли ти раптом дуже чітко усвідомлюєш: я можу залишитися довше, але заплачу за це собою, своїми почуттями і ресурсами. Трек народився не з образи й не з бажання щось довести, скоріш він з’явився з усвідомлення. Для мене ця пісня не стільки про розрив, скільки про повернення до себе — про внутрішнє рішення більше не зраджувати себе.

Що б ви порадили дівчатам, які вийшли з абʼюзивних стосунків і складно переживають розрив?

- Перше — не знецінюйте себе. Те, що вам важко, — нормально. Ви не слабкі. Ви живі.
Друге — не намагайтеся "швидко стати ок". Вам не потрібно одразу бути сильною, красивою і щасливою. Дайте собі час побути справжньою — розгубленою, втомленою, різною. І третє — дуже важливе: людина, яка вас ламала, не була вашою любов’ю. Любов не знищує. І якщо ви це пережили — значить, у вас уже є сила обрати себе знову.