Їх не впізнати: 7 акторів, які зіграли екранних чудовиськ

Ми не знаємо їхніх облич та імен, але періодично бачимо їх у своїх нічних кошмарах. У Голлівуді існує окрема категорія акторів, для яких багатогодинний грим і технологія motion capture - не просто слова, а справжнісінька професійна рутина, що приховує під собою високий рівень майстерності. І, попри те що більшу частину цих людей не побачиш на червоній килимовій доріжці "Оскара", пам'ять про їхні іконічні перформанси житиме вічно.

Кевін Пітер Голл ("Хижак", "Гаррі та Гендерсони")

Зріст актора сягав 2 метрів. Дебютною роллю Кевіна Пітера Голла став ведмідь-мутант у фільмі "Пророцтво", потім був інопланетянин у науковій фантастиці "Застереження", а також доброзичлива снігова людина в ситкомі "Гаррі та Гендерсони". У "Хижака" актор потрапив випадково: спочатку монстра з космосу повинен був зіграти Жан-Клод Ван Дамм, однак герой маскулінних бойовиків не вистачило зросту, а от Холл же вписався в образ антагоніста ідеально. На жаль, він встиг знятися лише у двох частинах франшизи: у 36 років Голл помер унаслідок пневмонії, спричиненої ВІЛ.

Борис Карлофф ("Франкенштейн", "Наречена Франкенштейна", "Син Франкенштейна")

Неймовірно, але факт: у чудовиська Франкенштейна не так багато екранізацій або якихось обігрувань його образу, гідних згадки, на відміну від, наприклад, графа Дракули. Американський актор Борис Карлофф виконав найпам'ятнішу версію персонажа у фільмах "Франкенштейн", "Наречена Франкенштейна" і "Син Франкенштейна". Найважчою частиною роботи Карлоффа став грим, нанесення якого займало від 2-х до 4-х годин. Ще дві години було потрібно, щоб усе це зняти. Втім, актора це ніяк не бентежило. До речі, деякі елементи образу він придумав сам: наприклад, великі та важкі повіки Франкенштейна. За свою пам'ятну роль у серії фільмів Universal Pictures Карлофф був відзначений зіркою на знаменитій Алеї слави Голлівуду.

Ворвік Девіс ("Лепрекон", "Гаррі Поттер і Філософський камінь", "Зоряні війни")

Британський актор Ворвік Девіс потрапив до Голлівуду через особливості зросту: він ледь сягає 1 метра. Найбільшу популярність Ворвіку приніс жанр хорору. У 1993 році саме Ворвік зіграв хитрого Лепрекона у фільмі Марка Джонса. Згодом актор повторив цю роль ще в п'яти сиквелах, остаточно закріпивши за собою образ персонажа ірландського фольклору. Утім, не хоорором єдиним - у фентезі він теж з'явився: у "Хроніках Нарнії", пізніше - у "Гаррі Поттері", де актор зіграв одразу три ролі: професора Флітвіка, гобліна-банкіра та гобліна Крюкохвата. Крім того, Ворвік Девіс - постійний гість фантастичної саги "Зоряні війни" та класичних казок.

Харуо Накаджіма ("Годзілла", "Мотра", "Годзілла проти морського чудовиська")

Японський каскадер Харуо Накаджіма починав свою кар'єру як актор видовищних масовок. Як правило, Накаджіма з'являвся в кадрі лише на секунду, у найвідповідальніший момент. З безвісності його витягли продюсери компанії Toho Studios, які займалися розробкою нової амбітної франшизи про пригоди Годзілли. У гігантську ящірку Накаджіма перевтілювався 12 разів, ставши таким чином одним із найбільш значущих акторів в екранній історії Годзілли. 1958 року Накаджіма зіграв Варана у фільмі "Великий монстр Варан", 1967-го - Кінг-Конга в "Втечі Кінг-Конга", а 1970-го перевтілився на гігантську каракатицю Гезору у фантастиці "Йог: Монстр із космосу".

Лон Чейні ("Привид Опери", "Несвята трійця", "Привид Франкенштейна")

Американець Лон Чейні був одним із небагатьох акторів-"монстрів", якого дійсно знали в обличчя. На початку 20-х років минулого століття Чейні був зіркою чорно-білого хорору, антагоністом. Бувши не тільки актором, а й режисером, сценаристом і навіть гримером, Чейні прекрасно розумів, як потрібно виглядати і рухатися в кадрі. Наприклад, для ролі в картині "Горбань із Нотр-Дама" він тягав на собі гумовий горб, вага якого сягала 30 кг. До речі, Чейні з цим "доважком" примудрявся навіть виконувати різні трюки. Одним із найвідоміших перевтілень актора став Привид у "Привиді Опери" 1925 року, а також черевомовник Еко в кримінальній драмі "Несвята трійця". До речі, син Лона Чейні - Лон Чейні-молодший - теж став частиною класичної серії фільмів жахів Universal, де зіграв Людину-вовка, Мумію і графа Дракулу.

Енді Серкіс ("Володар перснів", "Гоббіт", "Повстання планети мавп")

Активний розвиток комп'ютерної графіки, і зокрема поява motion capture, суттєво вплинув на зображенні монстрів та міфічних істот на широкому екрані. Сучасним акторам вдається уникнути багатогодинного гриму, проте з'явилися нові неочікувані труднощі: тепер доводиться враховувати кожний рух, будь-який, навіть наймінімальніший елемент міміки має значення - а міміка в чудовиськ вельми своєрідна. Крім того, технологія motion capture вимагає особливої взаємодії не тільки з глядачем, а й з комп'ютерною програмою, яка зчитуватиме рухи актора в кадрі. Британець Енді Серкіс без прикрас є визнаним королем motion capture: він неймовірно виразний у ролях міфічних істот - чи то шизоїдний Голлум із "Володаря перснів", чи то буйний Кінг-Конг із "Кінг-Конга", чи то войовничий Цезар із "Повстання планети мавп".

Даг Джонс ("Лабіринт Фавна", "Форма води", "Геллбой")

Американський актор Даг Джонс багато чим зобов'язаний своїй незвичайній зовнішності. Спочатку Джонс бачив себе виключно в жанрі комедії, проте все склалося по-іншому. Дебютною роботою Джонса став клоун у фільмі Тіма Бертона "Бетмен повертається". Потім пішли "жахливі" ролі в "Баффі - винищувачці вампірів", "Людях у чорному" і, звичайно, "Лабіринті Фавна" Гільєрмо Дель Торо, де актор зіграв власне Фавна. Незважаючи на століття високих технологій, більша частина образу Фавна все-таки була гримом: одні лише роги важили 4,5 кг. Згодом Джонс продовжив колаборацію з Дель Торо, перевтілившись у примару в "Багряному піку", вампіра в "Штамі" і людину-амфібію в оскароносній "Формі води", а також у культовому "Геллбої" та його сиквелі.

Любиш кіно? Проглянь добірку 4 психологічних трилерів, від яких ти відчуєш мурахи по шкірі.