Зірковий Бліц: Роман Бондарчук про страхи ілюзіоніста, славу та переломний момент

Роман Бондарчук може наосліп кермувати автівкою, змусити людину літати або зробити так, аби 20-тонний екскаватор безслідно зник. Яке воно – життя ілюзіоніста, чого вони побоюються та чи використовують неймовірні навички у реальному житті? Люкс ФМ вже знає – дізнавайся і ти!

Коли мене впізнають на вулиці, я усміхаюся людям у відповідь.

Дня не проживу без думок про нові фокуси.

Переломний момент у житті стався тоді, коли відбувся перший сольний концерт.

Моє життєве кредо – дива трапляються!

У повсякденному житті я використовую ілюзію, коли потрібно познайомитися з новими людьми і отримати їхню прихильність.

Я пишаюся тим, що можу змусити глядачів повірити в нереальні речі та викликати справжнє захоплення.

Якщо мене просять показати фокус поза сценою, у мене завжди з собою є щось, щоб показати фокус в будь-якій ситуації.

Мій перший гонорар склав 20 $. Тоді це були нереально великі гроші.

Я розчарувався, коли... Сильно ніколи не розчаровувався. Можу лише трохи засмутитися. Наприклад, коли в аеропорту Венеції втратили мій багаж.

Якби не професія ілюзіоніста, то я би став археологом, або освоїв професію, пов'язану з дизайном.

У наступному житті я хочу бути людиною або птахом.

Я завжди у пошуку нових ідей.

Мій дебютний фокус – це зникнення грошей глядача... без їх появи назад.

Слава допомогла мені простіше проходити паспортний контроль в аеропортах.

Найбільший страх ілюзіоніста – це щось забути в момент підготовки до шоу. Наприклад, якийсь реквізит.

Найбільше я вірю в те, що випадковості не випадкові.

Якби у дитинстві я не побачив виступ Коперфілда, то, найімовірніше, вибрав би інше ремесло.

У моїй професії найголовніше довіряти своїй команді і зберігати спокій в будь-якій ситуації.

Мій особистий життєвий лайфхак: стукайте – і вам завжди відкриють. Навіть, якщо двері наглухо замкнені, продовжуйте стукати.