Зірковий бліц: Валентина Хамайко про нездійснені мрії й біль, який завдав їй коханий

Голос нашого покоління – це голос президента, бо саме на звучання його голосу ми зараз повертаємося, намагаємося, щоб усі інші говорили тихіше, адже нам важливо, що саме він скаже, які новини повідомить.

Три речі, які роблять мене сьогодні щасливою, – обійми, успіхи дітей і гарні новини

Зараз я засуджую людей, які спілкуються російською.

Відчуваю вдячність за підтримку та хоробрість.

Нині важливо бути уважними до дрібниць і до кожного слова своїх близьких, тому що ми не знаємо, скільки нам відведено, і потрібно цінувати кожен день, кожну мить разом

Сумую за звичкою, яка була у нас із сестрою. Кожного літа, до початку війни, десь на 2-3 тижні збиралися в мене. Ми й восьмеро дітей. Це була можливість і нам провести час разом, і дітям поспілкуватися разом, тому що вони живуть у Відні, а ми тут. Це була дуже класна літня традиція, якої, на жаль, із початком війни не стало.

Хочу спробувати ще… У мене ніколи не було відпусток, якихось подорожей з подругами, я про них тільки чула. У мене була ідея з двома подругами поїхати до Кападокії на фестиваль повітряних куль, ми планували на травень, а в лютому почалась війна.

Зі своїх минулих звичок зараз вважаю недоречною … У мене не було подібних звичок. Єдине – раніше я мала можливість тренуватись 5 разів на тиждень, відвідувати косметолога, а зараз ми живемо в режимі обмежень й економії, тому відмовилась від цих звичок.

Моя головна перемога – вміння допомогти самій собі в складній ситуації. Коли пішов чоловік на фронт, я, відверто кажучи, дуже хвилювалася. Мені боліло, бо чоловік мене заздалегідь не повідомив про своє рішення, не підготував психологічно. Уже після від‘їзду ми з ним говорили про це. Андрій зізнався що боявся моєї реакції. З одного боку він вчинив так, як сам вирішив, а з іншого мені було дуже боляче, адже він не довірився мені, засумнівався й побоявся розповісти. Це мене дуже ранило й змусило довго перебувати у пригніченому стані. Однак я змогла з цим впоратись та психологічно себе витягти з цього стану.

Найкрасивіше українське слово, на мою думку… У дитинстві лише від бабці чула слово "зозулястий". Зозулястою називали курку, що мала особливе сіро-чорне забарвлення. Дуже довго я це слово ніде не зустрічала. Лише нещодавно почула, що зозулясний – це синонім слова строкатий, яскравий.

Що для вас сьогодні означає термін "досягнення" і до чого прямуєте ви? Досягнення – це для кожного щось своє. Для мене важливіше робити хай маленький, але крок у досягненні мети щодня. Навіть у випадках, коли, роблячи крок, ти втримався на ногах, а не відкотився назад. Це теж досягнення.

Моя місія як ведучої… Я за останні два роки зустрічала багато людей, які підходили й дякували за ранкову посмішку, за те, що залишались стрижнем й опорою для багатьох! Залишались тим єдиним стабільним, що було у житті. За відчуття затишку, тепла, безпеки, за можливість підійти й поспілкуватись. Так трапились, що саме цього року я часто зустрічала наших глядачів. Ми бачились у потягах, на вулиці, на вокзалах і фестивалях. І я так само вдячна нашим глядачам за щирість, відвертість і можливість безпосередньо поспілкуватись.

Порада, яку б хотіла отримати 24 лютого 2022 року: так – страшно. Так важко буде не завжди. Дій! Головне – не стій на місці!

Подія, яка мене найбільше вразила за цей рік, – той жах, який відбувся у Бучі. Тоді було надзвичайно страшно, і навіть у голові не вкладалося все, що відбувається. Я розуміла, що війна може настати, була готова, але не могла уявити такий рівень жорстокості.

Мої плани на 2024 рік: бути всім разом. Ці роки ми всі трішки були відірвані одне від одного: і чоловік, і діти, моя старша донька поїхала навчатися за кордон, чоловіка більшість часу не було. Тож, я сподіваюся, наші спільні сімейні сніданки скоро повернуться, і ми зможемо закрити всі прогалини за цей час.

Нагадаємо, попереднім героєм зіркового бліца був ведучий "Сніданку з 1+1" Єгор Гордєєв. Почитати ексклюзивчик можна за посиланням.