Чому більшість дітей у Києві спілкуються російською: філологиня дала чітку відповідь

Проблема використання російської мови серед українських підлітків часто криється не в їхньому особистому бажанні, а в автоматичному копіюванні поведінки дорослих.

Оскільки до 14 років у дитини ще не завершено формування критичного мислення, вона здебільшого виступає дзеркалом своєї родини. Якщо вдома не відбулося остаточного переходу на українську або панує ситуативна двомовність, школярі просто відтворюють знайому модель спілкування.

На цей аспект звертає особливу увагу Марія Словолюб, відома філологиня та активна популяризаторка державної мови. Вона переконана: діти часто позбавлені реальної можливості вибору, бо підсвідомо спираються на життєвий досвід батьків та мову, яка звучить у їхньому найближчому оточенні.

"Якщо ми говоримо про дітей і багато хто кидає справді камінці в їхній город, бо діти там погані або непогані, вони спілкуються російською, але ж діти наслідують своїх батьків, як би це не було. Тобто до 14 років критичне мислення в дітей ще не так сформоване, як у дорослих. І вони що роблять? Наслідують своїх батьків. Тобто це означає, що в сім'ях не переходять на українську. Або ж, наприклад, є двомовність, тобто в одному середовищі спілкуються українською, а, наприклад, вдома в комфортному, зручному такому, в такій атмосфері переходять назад на російську", – ділиться мовознавиця.

Експертка піддає сумніву тезу про те, що мова спілкування для підлітка є свідомим кроком. На її думку, справжній вибір можливий лише тоді, коли людина здатна цілісно оцінити та порівняти два різні об'єкти, усвідомивши їхню значущість.

"Лунають такі моменти про те, що якою мовою розмовляти – це вибір. Міркую, що це не вибір, тому що вибір – це коли тобі представляють одне, друге, і ти, окресливши і зрозумівши один об'єкт, цілісно його інформацію, його значущість, перемикаєшся на інший і теж його оцінюєш, і тоді ти обираєш. А хіба ті, хто спілкується, наприклад, українською або російською, або якоюсь іншою мовою в Україні, їм пропонували цей вибір? Тобто, наприклад, школяр розуміє, чому він має обирати? Ні, він, опираючись на досвід своїх батьків, на ту мову, якою вони спілкуються, абсолютно встає на ту ж саму стежину і починає їх наслідувати", – додає вона.

Також Марія Словолюб прокоментувала відомий вислів Йоганна Гете: «Скільки мов ти знаєш — стільки разів ти людина». Вона зазначає, що цю цитату часто використовують як виправдання, забуваючи про різницю між знанням мови та її використанням як основної. Наприклад, видатний історик Іван Огієнко володів понад 14 мовами, проте справою його життя став переклад Святого Письма та наукових праць саме українською. Мовознавиця нагадує, що вивчення іноземних мов зазвичай має прагматичну мету — комунікацію.

Мова – це виняткова комунікація. Але ж можемо ми порозумітися навіть і без мови вербальної. Можна жестами порозумітися, можна малювати якісь картини, можна показувати. Зрештою, багато є інших моментів, як ми можемо доносити ту чи іншу інформацію. Тобто мова як така, не один зі з цих засобів. Мова має понад 15 функцій. Це є доволі вільна інформація, можна перевірити будь-де.

Філологиня наголошує, що комунікація — це лише одна з багатьох граней мови. Те, якою мовою людина говорить, безпосередньо формує її світосприйняття та ставлення до навколишньої дійсності. Саме це усвідомлення необхідно виховувати в батьків та учнів, щоб вибір на користь української був не випадковим, а глибоко усвідомленим.

Тобі також буде цікаво дізнатися, скільки заробляє учитель у Німеччині. Спойлер: набагато більше, ніж в Україні.