257 7 хв Софія Бройтман

День рідної мови: тримай актуальні вірші про українську мову

Мово моя, ти — моя зброя!

День рідної мови: тримай актуальні вірші про українську мову

Українська мова / Джерело: Freepik

Сьогодні, 21 лютого, у світі відзначають Міжнародний день рідної мови. Люкс вже опублікував привітальні картинки до свята, а тепер хоче поділитися віршами про українську мову.

Відео дня

Ці поетичні рядки висвітлюють глибокий зв'язок українських поетів із рідною мовою та їх прагнення зберегти та підтримати її в контексті національної самосвідомості.

Вірші українських поетів про рідну мову

Максим Рильський, "Як парость виноградної лози"

Як парость виноградної лози,
Плекайте мову. Пильно й ненастанно
Політь бур’ян. Чистіша від сльози
Вона хай буде. Вірно і слухняно

Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям.
Прислухайтесь, як океан співає —
Народ говорить. І любов, і гнів

У тому гомоні морськім. Немає
Мудріших, ніж народ, учителів;
У нього кожне слово — це перлина,
Це праця, це натхнення, це людина.

Не бійтесь заглядати у словник:
Це пишний яр, а не сумне провалля;
Збирайте, як розумний садівник,
Достиглий овоч у Грінченка й Даля,

Не майте гніву до моїх порад
І не лінуйтесь доглядать свій сад.

Реклама

Андрій Малишко

Буду я навчатись мови золотої
У трави-веснянки, у гори крутої,
В потічка веселого, що постане річкою,
В пагінця зеленого, що зросте смерічкою.

Буду я навчатись мови-блискавиці
В клекоті гарячім кованої криці,
В корневищі пружному ниви колоскової
В леготі шовковому пісні колискової.

Щоб людському щастю
дбанок свій надбати;
Щоб раділа з мене
Україна-мати…

Володимир Забаштанський

Як нема без небозводу
Як блакиті без сонця нема,
Так і мови нема без народу,
і народу без мови нема.

Вірші про українську мову - фото 599119
Вірші про українську мову / Freepik

Іван Багряний, "Мово рідна"

Мово рідна!
Колискова
Материнська ніжна мово!
Мово сили й простоти, —
Гей, яка ж прекрасна Ти!

Перше слово — крик любови,
Сміх і радість немовляти —
Неповторне слово "Мати" —
Про життя найперше слово…

Друге слово — гімн величний,
Грім звитяг і клекіт орлий, —
Звук "Вітчизни" неповторний
І простий, і предковічний…

Ну, а третє слово — "Мила" —
Буря крові, пісня рвійна
І така, як пах любистку,
І така, як мрійка мрійна…

Реклама

Перейшов усі світи я —
Є прекрасних мов багато,
Але першою, як Мати,
Серед мов лиш ти є.

Ти велична і проста
Ти стара і вічно нова.
Ти могутня, рідна мово!
Мово — пісня колискова
Мово — матері уста.

Павло Тичина, "Слово"

А Вкраїни мова —
Мов те сонце дзвінкотюче,
Мов те золото блискуче,
Вся і давність, і обнова —
Українська мова.

Розцвітай же, слово,
І в родині, і у школі,
Й на заводі, і у полі
Пречудесно, пречудово
Розцвітай же, слово!

Хай ізнов калина
Червоніє, достигає,
Всьому світу заявляє:
Я — країна Україна —
На горі калина!

Володимир Сосюра, "О місячне сяйво і спів солов’я"

О місячне сяйво і спів солов’я
Півонії, мальви, жоржини!
Моря бриліантів, це — мова моя,
Це — мова моєї Вкраїни.

Яка у ній сила — і кличе, й сія,
Яка в ній мелодія лине
В натхнення хвилини! О мово моя!
Душа голосна України!

Реклама

Ти — сурми на сонці, ти — стягів гаї,
Ти—вибухів огненних повна.
Це — матері мова. Я звуки твої
Люблю, наче очі дитини…
О мово вкраїнська! Хто любить її,
Той любить мою Україну.

Олександр Олесь, "О слово рідне! Орле скутий!"

О слово рідне! Орле скутий!
Чужинцям кинуте на сміх!
Співочий грім батьків моїх,
Дітьми безпам'ятно забутий.

О слово рідне! Шум дерев!
Музика зір блакитнооких,
Шовковий спів степів широких,
Дніпра між ними левій рев...

О слово! Будь мечем моїм!
Ні, сонцем стань! вгорі спинися,
Осяй мій край і розлетися
Дощами судними над ним.

Леся Українка, "Слово, чому ти не твердая криця"

Слово, чому ти не твердая криця,
Що серед бою так ясно іскриться?
Чом ти не гострий, безжалісний меч,
Той, що здійма вражі голови з плеч?

Ти, моя щира, гартована мова,
Я тебе видобуть з піхви готова,
Тільки ж ти кров з мого серця проллєш,
Вражого ж серця клинком не проб'єш...

Реклама

Вигострю, виточу зброю іскристу,
Скільки достане снаги мені й хисту,
Потім її почеплю при стіні
Іншим на втіху, на смуток мені.

Слово, моя ти єдиная зброє,
Ми не повинні загинуть обоє!
Може, в руках невідомих братів
Станеш ти кращим мечем на катів.

Брязне клинок об залізо кайданів,
Піде луна по твердинях тиранів,
Стрінеться з брязкотом інших мечей,
З гуком нових, не тюремних речей.

Месники дужі приймуть мою зброю,
Кинуться з нею одважно до бою...
Зброє моя, послужи воякам
Краще, ніж служиш ти хворим рукам!

Раніше Люкс ділився добіркою віршів українських поетів про кохання.

НатхненняЦитатаУкраїнаРозвитокПублікаціїАктуальнеПоділитись:

Новини партнерів

Реклама