Один з перших українських акторів Микола Садовський: акторство замість війська, кохання з марією Заньковецькою та вічні коханки

Уяви собі: рік 1856-й, а хлопець з села Кам'яно-Костувате вже планує стати мегазіркою. Звісно, про соціальні мережі тоді ще не мріяли, але Микола Карпович Тобілевич (він же Садовський) якимось чином зумів стати справжнім інфлюенсером свого часу. І все це без жодного селфі! як він це зробив - читай на Люкс.

Від воїна до актора: кар'єрний поворот на 180°

Поки сучасні юнаки борються з вибором між "айті" та "маркетингом", наш герой зробив дещо радикальніше. Прямо з училища подався на російсько-турецьку війну 1877-1878 років. Бився за Шипку, дійшов до Константинополя, отримав Георгіївський хрест. Здавалося б, військова кар'єра вже на порозі – але ні! Хлопець вирішив, що війна це не його. Краще вже театр.

Династія Тобілевичів: коли весь рід – це творча агенція

Якщо думаєш, що родинний бізнес – це щось нове, то помиляєшся. Микола народився в справжньому театральному кластері: брат Іван Карпенко-Карий (драматург і режисер), брат Панас Саксаганський (актор), сестра Марія Садовська-Барілотті (акторка). Все, що їм бракувало – це спільного YouTube-каналу.

Батько Карпо Адамович навіть викупив із кріпацтва майбутню матір своїх дітей. Романтично? Безумовно. Соціально прогресивно? Для свого часу – революційно.

Скандали, кохання та зради

Головною драмою життя Садовського стали стосунки з Марією Заньковецькою. Тридцять років кохання, яке не могло завершитися весіллям через бюрократичні перепони: для дозволу на друге вінчання від Марії вимагали піти у монастир на сім років. Вона не могла жити без театру, а Микола – без жінок.

Садовський "гуляв", каявся, Заньковецька терпіла, прощала. Коли вона все-таки пішла, він назло одружився з іншою, народив двох синів, але так і не зміг осісти. Метався між коханками й театрами, шукаючи творче натхнення без Марії. Не знайшов. Повернувся до неї з молодшим сином – і вона прийняла обох. Виховувала хлопчика, як рідного. А волелюбний батько знову одружився – знову не з Марією. Остання дружина, Валентина Чаус, була на 45 років молодшою за нього.

Ну, а що – якщо не можеш вирішити головне питання життя, хоча б розважайся.

Перший український стаціонарний театр

1906 рік. Микола Садовський разом з Марією Заньковецькою (до речі, його дружиною) запускає перший стаціонарний український театр. Почали в Полтаві, потім переїхали до Києва. Сьогодні це назвали б "масштабуванням бізнесу з пілотного регіону на столичний ринок".

Репертуар був різноманітний: від українських класиків до перекладів зарубіжних авторів. Правда, з перекладами довелося хитрувати через царську цензуру. "Гірка доля" Писемського стала "Никандром Безщасним" – ранній приклад ребрендингу під тиском регуляторів.

Мультиталант до того, як це стало мейнстрімом

Садовський не просто грав на сцені – він був справжнім універсалом:

• Актором (понад 60 ролей у репертуарі).
• Режисером (виховав цілу плеяду українських акторів).
• Письменником (автор мемуарів про війну та театр).
• Музикантом (грав на віолончелі).
• Співаком (виконував українські народні пісні).

Сучасні інфлюенсери з їхніми "багатогранними особистостями" просто відпочивають.

Коли твоя кар'єра залежить від геополітики

Доба національно-визвольних змагань стала для Садовського справжнім тест-драйвом адаптивності. УНР, Українська Держава, знову радянська влада – і кожного разу треба було пристосовуватися.

У 1919 році він став "головноуповноваженим із питань організації народних театрів для фронту і тилу". Звучить як щось між міністром культури та директором з розваг для армії.

Потім – еміграція до Праги (1923), повернення до СРСР (1926), і знову адаптація до нових реалій. Уже без власного театру, але з незламним духом.

Спадщина

Помер Микола Садовський 7 лютого 1933 року в Києві. Похований на Байковому кладовищі, де й досі можна знайти його надгробок роботи скульптора Е. М. Фрідмана.

Цікавий факт: у 1929 році 73-річний актор знявся в головній ролі у фільмі "Вітер з порогів". Сьогодні кажуть про "вікове різноманіття в кіно" – а він просто працював, поки міг.

Також читай про життєві таємниці Івана Миколайчука на Люкс.