Літо любило нас, всюди чувся легкий джаз.

А вечорами хаос.

Пробували, що могли, ми ж такі молоді.

Час робити помилки.

Танцювали всю ніч, пліч о пліч.

Зустрічали світанки випадкові коханці.

Любов на одну мить.

А ми не зупинялись, просто не могли.

Бо ми ніколи вже не будемо такими.

Любили, кохали і довели.

Що вже ніколи ми не будемо такими.

Такі молоді, такі молоді.

Такі молоді... Такі молоді, такі молоді.

Такі молоді...

Плутали ночі-дні, кожен день вихідний.

Щасливі, хоч і на нулі, на нулі.

Знали всі, знали все і було байдуже вже.

Куди вечір занесе.

Танцювали всю ніч, пліч о пліч.

І вже музика, світло, та непомітно.

Час пролетів вмить.

А ми не зупинялись, просто не могли.

Бо ми николи вже не будемо такими.

Любили, кохали, и довели.

Що вже ніколи ми не будемо такими.

Такі молоді, такі молоді.

Такі молоді... Такі молоді, такі молоді.

Такі молоді...(х2)