"Неправильні свята": як Україна повертає собі спотворені радянщиною Різдво та Новий рік

Сьогодні ми насолоджуємося Різдвом та Новим роком, разом з дітками віримо у Святого Миколая, з радістю слухаємо колядки та вчимо разом з малечею гарні патріотичні вірші. Однак так було не завжди: впродовж багатьох десятків років українців хотіли позбавити зимових свят, спотворити і спаплюжити їх, заганяючи у рамки радянської пропаганди. Про те, як Ленін і Сталін крали наше Різдво, розповіла етнологиня Ярослава Музиченко.

У період із 1925 по 1935 рік про Різдво та Новий рік у Радянському Союзі не згадували навіть пошепки. Обидва свята перебували під суворою забороною. У пресі їх відкрито засуджували, називаючи "куркульськими" та "націоналістичними". На той час "куркулями" радянська влада вважала активних і впливових людей, часто незалежно від рівня їхнього добробуту.

Подекуди проводили так звані "червоні Різдва", які мали на меті замінити традиційні святкування на ідеологічно правильні. У таких вертепах замість пастухів і волхвів з’являлися "буржуї", "попи" та "куркулі", а на сцені розігрували сатиричні сюжети про "ворогів народу". Проте ці експерименти швидко заборонили, оскільки вони "мали націоналістичне підґрунтя" й не викликали відгуку серед українців.

Заборона поширювалася як на релігійне Різдво, так і на "буржуйський" Новий рік. Унаслідок цього навіть різдвяна ялинка та Дід Мороз стали поза законом. Цікаво, що образ Діда Мороза, запозичений із Німеччини, почав приживатися в середовищі інтелігенції Російської імперії ще на початку ХХ століття. Але в новій радянській реальності він також опинився під забороною, як і всі інші елементи святкових традицій. Цей період залишився в історії прикладом ідеологічного тиску, що намагався викорінити багатовікові звичаї, замінивши їх шаблонними радянськими вигадками.

У 1937 році Дід Мороз уперше після довгої перерви завітав до радянських дітей. Проте тепер він мав чітку місію — стати інструментом русифікації. Цей новий Мороз був дисциплінованим і вимогливим: солодкі подарунки діставалися лише за "правильні" віршики. Серед таких цукерок були навіть "ленінський мавзолей" та обгортки з портретами "вождів".

Я зі Сталіним сиділа, як із рідним братом,

І давала обіцянку краще працювати.

Або:

Ми маленькиє дєтки, бить хочем молодци,

Во имя пятилєтки работать, как отци.

У 1970-х Дід Мороз перетворився з "друга дітей" на "батька народів". На новорічних заходах дітей наряджали в костюми «республік-сестер», а на Хрещатику влаштовували паради дідів морозів зі снігурками в кокошниках. Школи додавали свій внесок: на уроках діти малювали ялинки з червоними зірками, виготовляли паперові "ліхтарики", а "утрєнікі" були обов’язково з участю Баби Яги.

Повернення до традицій

Після 2012 року деякі країни Середньої Азії, як-от Узбекистан, Таджикистан і Туркменістан, почали відмовлятися від Діда Мороза. В Україні прощання з ним стартувало ближче до 2015 року, коли розпочалася війна з Росією. Батьки та активісти вимагали скасувати радянський образ у дитсадках і школах, але до реальних змін дійшло лише у 2022 році. У грудні того року, наприклад, на відкриття ялинки в Харківському метро вперше прийшов Святий Миколай. Сьогодні цей образ сприймається радше як казковий, ніж релігійний, і об’єднує дітей із різних культур.

Майбутнє українських цінностей

Дослідниця Ярослава Музиченко зазначає: "Новий рік із Дідом Морозом — це міна сповільненої дії. Але наша нація показала, що українські цінності беруть гору. Саме за них ми стоїмо". Україну зомбували радянськими традиціями понад 80 років, і, можливо, для повного звільнення знадобиться ще 40 років. Але досвід Польщі, Чехії та Литви демонструє, що процес може йти швидше. Головне завдання — прищеплювати українські цінності з раннього дитинства, роблячи це цікаво, красиво та мудро. Адже те насіння, яке ми садимо сьогодні, дасть плоди для майбутніх поколінь.

Тобі також буде цікаво почитати, меми про те, як українці відсвяткували Різдво.