Олена Пчілка: мама Лесі Українки, ворог русифікації та справжня інфлюенсерка XIX століття

1849 рік, містечко Гадяч, народжується дівчинка, яка через кілька десятиліть стане тією особою, про яку можна сказати "вона робила це, коли це ще не було мейнстрімом". Звати її Ольга Косач, але світ знатиме її як Олену Пчілку. І так, це та сама мама Лесі Українки, яку всі українці знають. Тож про неї та її життя в деталях зараз тобі розповість Люкс.

Псевдонім від бджілок

Олена Пчілка – це не справжнє ім'я, що може шокувати всіх, хто думав, що батьки у XIX столітті були настільки прогресивними. Справжнє ім'я – Ольга Петрівна Косач. Псевдонім "Пчілка" вона обрала через захоплення... бджолами. Ні, серйозно. Вона вважала, що бджоли символізують український народ – працьовиті, організовані, корисні.

Мультиталент до того, як це стало популярним

Поки інші дами займалися вишиванням та чаюванням, Олена вирішила зібрати, каталогізувати та видати першу наукову працю про українську вишивку. Книга "Український народний орнамент" стала справжнім бестселером – п'ять перевидань!

А ще вона:

• Знала мінімум 5 іноземних мов..
• Перекладала Гомера, Гете, Гюго, Андерсена (універсальний перекладач з усіх мов на українську).
• Записувала народні пісні БЕЗ диктофона (уявіть, як вона просила селян: "Вибачте, а можна ще разок цю колядку?").
• Видавала дитячий журнал "Молода Україна" (перший дитячий український lifestyle-контент).

Київ та кохання

Коли батько помер, старший брат Михайло Драгоманов (майбутній істoрик-зірка) взяв опіку над освітою сестрички. Відправив її до зразкового пансіону шляхетних дівчат у Києві – типу приватної школи для багатих дітей, тільки з корсетами та французькою мовою.

Ольга жила у брата, який мав зв'язки у всіх культурних колах міста. Завдяки його знайомствам дівчина потрапила до організації "Громада" – українського аналогу інтелектуального клубу, де збиралася прогресивна молодь. І там же знайшла собі бойфренда – Петра Косача, студента-правника на сім років старшого за неї.

Класична історія: розумна дівчина, старший чоловік з університетською освітою, знайомство через спільних друзів. Одружилися одразу після її випуску – ніяких затяжних відносин і невизначеності!

Феміністка, коли феміністки були андеграундом

Олена Пчілка разом з подругою Наталією Кобринською видала перший феміністичний альманах в Україні – "Перший вінок". 464 сторінки про те, що жінки можуть щось більше, ніж просто "вийти заміж та народити дітей". У її повісті "Товаришки" героїні замість весілля обирають університет у Швейцарії.

Мама року (кожного року)

Шестеро дітей, серед яких майбутня Леся Українка, навчалися вдома, тому що Олена категорично відмовилася віддавати їх до "зросійщеної школи". Вона особисто викладала їм музику, малювання, мови та "виклад думок" (сучасною мовою – критичне мислення).

Донька Леся називала маму "королевою-матір'ю" та "Її величністю" – напівшанобливо, напівіронічно. Судячи з усього, Олена сприймала це як комплімент.

Модна блогерка до появи блогів

Олена Пчілка була тією жінкою, яка могла носити фешенебельні сукні зранку, а ввечері переодягнутися в національний український стрій і піти на офіційний захід. У час, коли все українське було практично заборонене, вона демонстративно з'являлася на публіці у вишиванках. Сміливо? Безумовно. Стильно? Ще й як.

Вважається, що саме вона ввела моду на чокери з українськими орнаментами. Якби існував Instagram, її аутфіти збирали б мільйони лайків із хештегами #УкраїнськийСтиль #НаціональнаАвтентичність.

Словотворчиня та лінгвістична реформаторка

Якщо ти коли-небудь використовувала слова "палкий", "променистий", "переможець" або "мистецтво" – дякуй Олені Пчілці. Вона брала російські тексти, перекладала українською та робила зворотний переклад, щоб люди розуміли, як правильно українською. Це як Google Translate, тільки розумніший та з національною ідеєю.

Першою ввела в українську мову слово "мрія". До неї українці, очевидно, не мріяли – лише планували.

Активістка з великої літери

30 серпня 1903 року на відкритті пам'ятника Котляревському в Полтаві Олена Пчілка була ЄДИНОЮ, хто виголосив промову українською мовою. Всі інші – російською.

У 1920 році, у віці 70 років, вона огорнула погруддя Шевченка національним прапором під час святкування в Гадячі. Більшовики не оцінили жест, заарештували її.

Нетворкінг на найвищому рівні

Її дім був справжнім хабом української інтелігенції. Лисенко, Старицький, Нечуй-Левицький – усі тусили у Пчілки. Молодші – Коцюбинський, Олесь, Франко – також були в орбіті її впливу. Сучасною мовою, вона була тією людиною, яка "знає всіх і всі знають її".

P.S. Померла у 1930 році в Києві, залишивши культурний спадок, який досі надихає. А також доказ того, що справжні інфлюенсери не потребують інтернету – їм достатньо характеру.

Також ти будеш вражена життям Панаса Мирного.