Життя Євгена Коновальця у стилі шпигунського трилера: революціонер серед священників, втеча з України та солодка смерть

Думаєш, у тебе складне життя? Згадай про Євгена Коновальця: студент, військовополонений, полковник, емігрант, голова ОУН - і фінал із вибухівкою в коробці цукерок. Жив коротко, але так яскраво, що вистачило б на серіал. І це все - за 47 років. Ще більше про українського політичного діяча - розповідає Люкс.

Родичі – священики, а ти - революціонер

Євген Коновалець народився 14 червня 1891 року в селі Зашків, у тій самій вчительській родині, де дідусь і дядьки обрали спокійний шлях священства. Але наш герой вирішив піти іншим шляхом – видно, церковна кар'єра здалася йому не дуже цікавою.

Уже в шостому класі львівської гімназії юний Євген продемонстрував свій фірмовий стиль: коли друг ризикував залишитися на другий рік через математику, майбутній лідер ОУН просто встав і не сідав, поки вчитель не дозволив переіспит. Сьогодні це назвали б "активною громадянською позицією", тоді це було просто нахабством. Але ж спрацювало!

Коли твій викладач – сам Грушевський

Уяви: тобі 18, ти першокурсник юрфаку у Львові, а історію читає сам Грушевський. Звучить як престиж, але ще цікавіше - за кілька років твій викладач стане лідером Центральної Ради, а ти - полковником, що боронить Київ. Так починалась історія Євгена Коновальця.Netflix нервово курить збоку.

Від студента до полковника за експрес-курсом

Коли почалася Перша світова, Євгена мобілізували до австрійської армії. У 1915 році він потрапив у російський полон під Маківкою – не найкращий спосіб провести літо, скажімо так. Але навіть у полоні в Чорному Яру наш герой не втрачав часу даремно: організовував пропаганду серед українських військовополонених. Тобто, фактично, вів блог до винаходу інтернету.

Найцікавіше, що Коновалець не був професійним військовим – прийшов зі студентської лави, а став полковником Армії УНР. Секрет успіху? Розумне делегування: він дозволяв начальникам штабів приймати рішення, а сам або схвалював, або ні.

Коли твій тесть – відомий філантроп

У 1922 році Євген одружився з Ольгою Федак, донькою заможного львівського адвоката. Тесть, до речі, був не абиякий – співзасновник Української Національно-Демократичної партії разом з Грушевським. Подружжя мешкало на вулиці Дорошенка, 48 – сьогодні б це назвали "престижним районом центру міста".

Але медовий місяць тривав недовго: менш ніж за рік вони змушені були втікати з Львова через переслідування польської влади. Народився син Юрій, і родина почала життя "бездомних бурлаків" – так сам Коновалець називав це.

Лайфстайл емігранта

Євген Коновалець провів майже все доросле життя в еміграції, подорожуючи Європою з литовським паспортом. Він жив у Чехословаччині, Німеччині, Швейцарії, Італії – справжній цифровий номад до епохи цифрових технологій!

ОУН

У 1929 році у Відні Коновальця одноголосно обирають головою Проводу новоствореної ОУН. Ідеологією стає "інтегральний націоналізм" Дмитра Донцова – теорія, за якою нація є найбільшою цінністю, а для досягнення мети можна використовувати будь-які засоби. Звучить знайомо для сучасних реалій, чи не так?

Фінал: коли твій ворог – сам Сталін

Йосип Сталін вважав Коновальця особистим ворогом, що, у принципі, комплімент. У 1933 році в Москві розробили спецоперацію "Ставка" – персонально для нашого героя. Виконавцем призначили Павла Судоплатова, який роками втирався в довіру під виглядом племінника "радянського агента Лебедя".

23 травня 1938 року в ресторані "Атланта" в Роттердамі Судоплатов вручив Коновальцю коробку цукерок з українським орнаментом і запискою "від друзів". Вибухівка спрацювала, коли коробка опинилася в горизонтальному положенні.

Іронія долі: чоловік, який все життя боровся за незалежність України, загинув від... солодощів.

Спадщина: коли тебе карбують на монетах

Євгена Коновальця поховали у Роттердамі - тимчасово, з надією, що одного дня він повернеться в Україну. Тіло забальзамували, але пам’ять про нього не потребувала збереження — вона жива досі. Сьогодні його ім’ям називають вулиці, на його честь карбують монети, влаштовують фестивалі, а його слова - "У боротьбі перетворюється народ у Націю" — звучать як щоденна реальність для мільйонів українців. Бо справжні герої не зникають - вони стають частиною нашої історії.

Також тобі точно варто прочитати про життя Мерилін Монро.